Генпрокуратуру просять перерахувати гроші, витрачені на музей Шевченка

Віце-спікер Микола Томенко просить генпрокурора Віктора Пшонку перевірити ефективність використання бюджетних коштів при реконструкції музею Тараса Шевченка в Каневі в період 2010-2011 років.

 

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу Томенка.

За словами віце-спікера, історія з реконструкцією оновленого будинку-музею Шевченка в Шевченківському національному заповіднику дає підстави говорити про те, що, "якщо у свій час Тарас Шевченко мріяв збудувати собі справжню українську хату на батьківщині і навіть намалював її план, то в Каневі для нього збудували швидше бізнес-офіс".

Він зазначив, що реконструкція музею відбувалася в авральному режимі без дотримання елементарних будівельних чи мистецьких норм та стандартів.

Це, за словами Томенка, призвело до того, що уже сьогодні є негативні наслідки.

"Так, сама місцева влада інформує про виниклі проблеми з мармуровим покриттям. За оцінками фахівців та експертів в приміщенні музею повністю відсутня гідроізоляція будівлі", - зазначив він.

"Якщо взяти до уваги, що з моменту урочистого відкриття музею пройшло трохи більше року, дані факти наводять на думку про можливе нецільове та неефективне використання коштів, виділених на реконструкцію музею та допущені у зв’язку з цим зловживання на заключній стадії робіт", - додав віце-спікер.

Про здійснену з ініціативи Лариси Скорик реконструкцію музею Шевченка у 2010 році читайте на "Історичній Правді".

 

«Як нам облаштувати Росію…», або яким має стати повоєнний світ

Минуло 30 років, але облаштувати Росію як нову демократичну країну не вдалося. Росія заявила себе правонаступницею СРСР. Її правителі зробили все, аби законсервувати тамтешнє суспільство у запліснявілій більшовицькій вчорашності. "Побєдобєсіє", пропаганда православно-конфесійної виключності, культивовація ненависті до західних демократичних цінностей та абсолютне ігнорування права сусідніх країн, що виникли після розвалу СРСР, на суверенітет – це є риси свідомості теперішнього російського суспільства.

Культ Тараса Шевченка і війна

24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"

"Баба з перцем"

Тривав початок ХХ століття. Чимало відомих чоловіків не наважувалися на відверте і публічне висловлювання своїх думок. А вона не боялася й не йшла на будь-які компроміси в українському питанні. На її глибоке переконання, треба було позбавлятися всього, що шкодило інтересам України. Тому вона не боялася різко засуджувати і ганьбити все, що гальмувало розвиток українського руху, плямувало його чи шкодило його позитивному іміджу

Ленін - імітатор, Росія - імітація

Ленін – не «автор і архітектор» України, як це стверджує Путін. Ленін – це «імітатор» України і справжній творець Росії. Детальний розбір центральної тези сусіднього президента