Генпрокуратуру просять перерахувати гроші, витрачені на музей Шевченка

Віце-спікер Микола Томенко просить генпрокурора Віктора Пшонку перевірити ефективність використання бюджетних коштів при реконструкції музею Тараса Шевченка в Каневі в період 2010-2011 років.

 

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу Томенка.

За словами віце-спікера, історія з реконструкцією оновленого будинку-музею Шевченка в Шевченківському національному заповіднику дає підстави говорити про те, що, "якщо у свій час Тарас Шевченко мріяв збудувати собі справжню українську хату на батьківщині і навіть намалював її план, то в Каневі для нього збудували швидше бізнес-офіс".

Він зазначив, що реконструкція музею відбувалася в авральному режимі без дотримання елементарних будівельних чи мистецьких норм та стандартів.

Це, за словами Томенка, призвело до того, що уже сьогодні є негативні наслідки.

"Так, сама місцева влада інформує про виниклі проблеми з мармуровим покриттям. За оцінками фахівців та експертів в приміщенні музею повністю відсутня гідроізоляція будівлі", - зазначив він.

"Якщо взяти до уваги, що з моменту урочистого відкриття музею пройшло трохи більше року, дані факти наводять на думку про можливе нецільове та неефективне використання коштів, виділених на реконструкцію музею та допущені у зв’язку з цим зловживання на заключній стадії робіт", - додав віце-спікер.

Про здійснену з ініціативи Лариси Скорик реконструкцію музею Шевченка у 2010 році читайте на "Історичній Правді".

 

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.