"Регіонали" хочуть віддати українські Лаври УПЦ МП

Києво-Печерську Лавру, Почаївську Лавру та Святобогоявленський монастир (у Кременці на Тернопільщині) депутати від Партії регіонів хочуть передати у власність Української православної церкви Московського патріархату.

Відповідний законопроект вже зареєстрували у Верховній Раді, повідомляє "УП.Київ" із посиланням на ICTV.

Депутати пропонують вилучити ці об’єкти зі списку тих, які не можна приватизувати і передати їх священикам. Мовляв, церковники і так проводять служби і живуть у святинях, а політики на приналежності лише спекулюють.

"Це рішення має на меті поставити крапку на спробах тих чи інших політиків політизувати цю тему. Стосовно того чи відібрати той чи інший об’єкт, чи не відібрати. Фактично ми хочемо закріпити де-юре те, що є вже де-факто", - сказав регіонал Василь Горбаль.

Законопроект пропонує віддати у власність священиків цілі комплекси історичних споруд.

Лише на території Києво-Печерської Лаври таких будівель на 6 сторінок. Нині у них музеї, лікарні і навчальні заклади.

Щойно будівлі передадуть церкві, усі ці заклади опиняться на вулиці, переконаний бютівець Володимир Яворівський. До всього контроль за історичними пам'ятками з боку держави стане неможливим.

"Унікальні пам’ятки заберуть з державної власності. Пам’ятки, які перебувають під протекторатом ЮНЕСКО, можуть бути передані сьогодні релігійній конфесії – Московському патріархату. Після цього держава втратить будь-який контроль", - сказав він.

Настоятель Києво-Печерської лаври архієпископ Павло такою ініціативою регіоналів задоволений. Мовляв, віддати те, що належить церкві, можновладців просили вже дуже давно.

"Раніше говорили, що потрібно повернути Лавру церкві. І якщо хтось хоче орендувати приміщення, будь ласка, орендуйте, якщо це потрібно, в церкви", - сказав він.

У Міністерстві культурі кажуть, що роздержавити об’єкти культурної спадщини та археологічні пам’ятки досі не дозволяв закон, однак депутати якраз його і хочуть змінити.

"Якщо таке рішення приймуть, то міністерство може лише заручитися обіцянкою нових власників, що з історичним майном поводитимуться обережно", - сказав заступник директора департаменту культурної спадщини Мінкульту Віктор Вечерський.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.