ЮНЕСКО знову напосядеться на владу щодо історичних пам'яток у Києві

ЮНЕСКО звернеться до української влади за роз’ясненнями щодо незадовільного стану історичних пам’яток у Києві.

Про це йдеться у відповіді голови Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Кішора Рао на звернення Віталія Кличка і депутатської фракції "УДАР" у Київраді щодо системної забудови дніпровських схилів та необхідності захисту об’єктів, внесених до переліку Світової спадщини, повідомили УНІАН у прес-службі партії.

"Запевняємо вас у тому, що приділимо належну увагу цій проблемі, - йдеться у відповіді Рао. - ЮНЕСКО має намір зробити відповідний запит до представників української влади та вимагати подальшого інформування й відповідних коментарів".

У листі до ЮНЕСКО депутати навели кілька десятків прикладів, коли охоронна територія дніпровських схилів незаконно роздавалася у приватні руки. Зокрема, йшлося про будівництво вертолітного майданчика на Парковій дорозі у столиці.

Нагадаємо, в перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна в цьому переліку представлена шістьма матеріальними об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.