Табачник уже передумав скорочувати курс історії в школі

Мiнiстр освiти i науки, молодi та спорту України Дмитро Табачник запевняє, що мiнiстерство не планує скорочувати кількість годин уроків історії в середній школі.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Мiнiстр зазначив, що з 1998 року кiлькiсть годин, вiдведених на викладання iсторiї України в школах, не змiнювалася: "Не передбачається це змiнювати i в планах, згiдно з новим стандартом".

Водночас Табачник наголосив, що години викладання української лiтератури залишиться на тому самому рiвнi, що й сьогоднi, а також запевнив, що iсторiї України "нiчого не загрожує".

"Жодних скорочень годин, вiдведених на вивчення як iсторiї України, так i всесвiтньої iсторiї, не вiдбувається i не передбачається", - заявив мiнiстр.

Табачник нагадав, що, згiдно з новим навчальним планом, мiнiстерство має намiр ввести з п'ятого класу вивчення другої iноземної мови, а також збiльшити кiлькiсть годин на природно-математичнi дисциплiни.

За словами міністра, робоча група, яка складає навчальнi програми, розробила три варiанти навчального плану. Згiдно з першим, планується взяти по пiвгодини з рiзних предметiв, щоб збiльшити години на вивчення iнформатики та другої iноземної мови.

Другий варiант - скоротити варiативну частину, яку мають право обирати школи (музика, музична культура, художня культура). Третiй варiант передбачає збiльшити загальну кiлькiсть годин навчання, що, на думку мiнiстра, є додатковим фiнансовим навантаженням, а також перенавантаженням для учнiв.

Табачник наголосив, що всi три варiанти розглядатимуть i обговорюватимуть у мiнiстерствi, а також спiльно з мiсцевими управлiннями освiти.

Нагадаємо, минулого тижня у ЗМІ з'явилася інформація про те, що, згідно з проектом нових навчальних планів для 5-9 класів, зменшується кількість уроків української мови та літератури, а предмет "Історія України" взагалі зникне.

Сьогодні вранці міністр Табачник заперечив, що предмет "Історія України" зникне, але підтвердив можливість скорочення курсу історії в 5-9 класах - на один урок в тиждень.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.