Студентам читатимуть спецкурс про тактику УПА

Студентам Українського Католицького університету прочитають спеціальний навчальний курс про особливості повстанської війни. Як каже його автор, історик Руслан Забілий, курс буде цікавий для студентів, адже тактику УПА вивчають навіть у американській армії.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

На запрошення Українського католицького університету директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий читатиме для студентів курс під назвою "Особливості повстанської війни. Дії УПА в 1942—1949 роках".

Метою спецкурсу є спростувати міфи, ідеологічні нашарування та спонукати до дискусії в академічному середовищі.

Військова топографія. Підручник для УПА 1948 року (ФОТО)

Протягом одного семестру студентам розкажуть про характер і сутність повстанської війни як явища, фактори впливу на стратегію і тактику УПА; форми, види і способи ведення бойових дій УПА, бої повстанців на "три фронти", перехід повстанською армією німецько-радянського фронту в 1944 році, особливості боротьби в умовах радянської окупації на Закерзонні та на завершальному етапі війни УПА.

Історик вважає: "Навчання буде цікавим та корисним для українських студентів, адже військові досвід Української повстанської армії використовують й інші країни. Тактику УПА увів до навчання загонів партизанський ватажок Ернесто Че Гевара. Досвід боротьби УПА внесено до програм навчальних дисциплін сучасної американської армії".

Че Гевара не писав про УПА

До курсу також увійдуть практичні заняття, головним завданням яких буде навчити студентів працювати із джерелами, зіставляти і аналізувати їх. У підсумку кожний слухач має написати есе на обрану ним тему.

Для візуалізації матеріалу будуть використані копії документів, світлин, картосхем, мультимедійні презентації та документальне кіно. Частину курсу студенти прослухають в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького", розміщеному в колишній в’язниці НКВД і гестапо.

Читайте також: "У школі побудували криївку УПА - як посібник з історії (ВІДЕО)"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.