УКРАЇНСЬКА "ВІКІПЕДІЯ" - НА 13-му МІСЦІ ЗА КІЛЬКІСТЮ СТАТЕЙ

Волонтери-редактори українського мовного розділу Вікіпедії у День рідної мови випередили каталонську вікі, вийшовши на 13 місце за кількістю статей серед усіх 284 мовних розділів світової онлайн-енциклопедії.

Про це повідомляє прес-служба громадської організації "Вікімедіа-України".

21 лютого о 12:46 переможною у змаганні з каталонцями стала стаття "Римська школа (музика)", започаткована користувачем з ніком Morigerato, під яким у Вікіпедії працює український правник Олександр Ольтович.

На той час в українській Вікіпедії нараховувалось 365 896 статей, а у каталонській – 365 895. Слід додати, що на 1 лютого цього року каталонська Вікіпедія мала на 1300 статей більше за український мовний розділ.

"Каталонці, які не мають власної країни, розглядають свою вікіпедію, як потужний інструмент для промоції своєї мови, культури, національної ідентичності, - наголошують редактори української Вікі. - Тому українській Вікіпедії потрібні нові сили, нові редактори. Створіть у День рідної мови одну статтю – зробіть подарунок своїй країні!"

Українській "Вікіпедії" - 8 років

Нове досягнення стало можливим завдяки зростанню кількості активних редакторів в україномовному розділі Вікіпедії. Наразі зареєстровано більше 125 тисяч користувачів, з яких близько 2 тисяч зробили протягом останнього місяця мінімум одну правку у Вікіпедії. Аналогічні показники в каталонській Вікіпедії скромніші: більше 107 тисяч та більше 1600 користувачів відповідно.

Проте, в кількох показниках каталонці випереджають українську Вікіпедію – у кількості редагувань (близько 60 тисяч) та показнику якості 1000 статей, які мають бути в усіх мовних розділах Вікіпедії, за яким каталонці займають 1 місце, а українці – 6 місце серед усіх мовних розділів.

Окрім того, зростанню кількості статей посприяло проведення 2-х конкурсів з написання статей в українській Вікіпедії, чотири вікіескпедицій по населених пунктах України та Молдови, а також ряд віківишколів з метою залучення нових редакторів до Вікіпедії у низці навчальних закладів Києва та Львова.

В КНУ ім.Шевченка замість рефератів хочуть писати статті до "Вікіпедії"

Вже за традицією на знак перемоги та вшанування суперника в українській Вікіпедії протягом 28 лютого – 12 березня проходитиме Каталонський тиждень з написання статей з історії, географії, культури Каталонії, а також про осіб, чиє життя чи діяльність пов’язані з цим самобутнім регіоном Іспанії.

Наступною метою редакторів україномовного розділу Вікіпедії є подолання рубежу у 400 тисяч статей та змагання з китайською і шведською Вікіпедіями за 11 місце за кількістю статей. Китайці випереджають українську Вікіпедію на 37 тисяч, а шведи – на 63 тисячі статей.

Українська "Вікіпедія" – найбільша в історії енциклопедія українською мовою. Приміром, Українська Радянська Енциклопедія мала лише близько 50 тисяч статей.

Українська вікі рубіж у 100 тисяч статей подолала у березні 2008 року, для чого її редакторам знадобилося чотири роки. За два наступні роки було написано ще сто тисяч статей.

Минулого року в українській Вікіпедії було написано 300-тисячну статтю, і вона перемістилась з 16 на 14 місце за кількістю статей серед усіх 284 мовних розділів Вікіпедії, обійшовши фінську та норвезьку.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".