УКРАЇНСЬКА "ВІКІПЕДІЯ" - НА 13-му МІСЦІ ЗА КІЛЬКІСТЮ СТАТЕЙ

Волонтери-редактори українського мовного розділу Вікіпедії у День рідної мови випередили каталонську вікі, вийшовши на 13 місце за кількістю статей серед усіх 284 мовних розділів світової онлайн-енциклопедії.

Про це повідомляє прес-служба громадської організації "Вікімедіа-України".

21 лютого о 12:46 переможною у змаганні з каталонцями стала стаття "Римська школа (музика)", започаткована користувачем з ніком Morigerato, під яким у Вікіпедії працює український правник Олександр Ольтович.

На той час в українській Вікіпедії нараховувалось 365 896 статей, а у каталонській – 365 895. Слід додати, що на 1 лютого цього року каталонська Вікіпедія мала на 1300 статей більше за український мовний розділ.

"Каталонці, які не мають власної країни, розглядають свою вікіпедію, як потужний інструмент для промоції своєї мови, культури, національної ідентичності, - наголошують редактори української Вікі. - Тому українській Вікіпедії потрібні нові сили, нові редактори. Створіть у День рідної мови одну статтю – зробіть подарунок своїй країні!"

Українській "Вікіпедії" - 8 років

Нове досягнення стало можливим завдяки зростанню кількості активних редакторів в україномовному розділі Вікіпедії. Наразі зареєстровано більше 125 тисяч користувачів, з яких близько 2 тисяч зробили протягом останнього місяця мінімум одну правку у Вікіпедії. Аналогічні показники в каталонській Вікіпедії скромніші: більше 107 тисяч та більше 1600 користувачів відповідно.

Проте, в кількох показниках каталонці випереджають українську Вікіпедію – у кількості редагувань (близько 60 тисяч) та показнику якості 1000 статей, які мають бути в усіх мовних розділах Вікіпедії, за яким каталонці займають 1 місце, а українці – 6 місце серед усіх мовних розділів.

Окрім того, зростанню кількості статей посприяло проведення 2-х конкурсів з написання статей в українській Вікіпедії, чотири вікіескпедицій по населених пунктах України та Молдови, а також ряд віківишколів з метою залучення нових редакторів до Вікіпедії у низці навчальних закладів Києва та Львова.

В КНУ ім.Шевченка замість рефератів хочуть писати статті до "Вікіпедії"

Вже за традицією на знак перемоги та вшанування суперника в українській Вікіпедії протягом 28 лютого – 12 березня проходитиме Каталонський тиждень з написання статей з історії, географії, культури Каталонії, а також про осіб, чиє життя чи діяльність пов’язані з цим самобутнім регіоном Іспанії.

Наступною метою редакторів україномовного розділу Вікіпедії є подолання рубежу у 400 тисяч статей та змагання з китайською і шведською Вікіпедіями за 11 місце за кількістю статей. Китайці випереджають українську Вікіпедію на 37 тисяч, а шведи – на 63 тисячі статей.

Українська "Вікіпедія" – найбільша в історії енциклопедія українською мовою. Приміром, Українська Радянська Енциклопедія мала лише близько 50 тисяч статей.

Українська вікі рубіж у 100 тисяч статей подолала у березні 2008 року, для чого її редакторам знадобилося чотири роки. За два наступні роки було написано ще сто тисяч статей.

Минулого року в українській Вікіпедії було написано 300-тисячну статтю, і вона перемістилась з 16 на 14 місце за кількістю статей серед усіх 284 мовних розділів Вікіпедії, обійшовши фінську та норвезьку.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз