В КНУ ім. Шевченка хочуть замість рефератів писати статті у Вікіпедію

В Київському Національному університеті обговорюється проект альтернативи стандартним рефератам - написання статей в український сегмент "Вікіпедії".

Про це повідомляє "Лови Момент!" із посиланням на заступника голови Наукового товариства студентів та аспірантів факультету соціології КНУ Олену Ляшеву.

"Написання статей для Вікіпедії передбачалося у вигляді альтернативного виду робіт, які можуть задаватися студентам, - зазначила Ляшева. - Сама ідея з'явилася у одного з викладачів факультету соціології - Тараса Цимбала".

За словами організаторів, проект спрямований на соціологію українською мовою: "Ми тільки за те, що б писати і про інші науки, але не намагаємося охопити всі одночасно".

Алгоритм написання статей такий:

1. Команда студентів, які мають певні навички роботи в Вікіпедії, формує теми статей;
2. Викладачі дають завдання студентам;
3. Студенти пишуть статті безпосередньо в Вікіпедію;
4. Викладачі перевіряють і оцінюють їх;
5. Команда студентів редагує і приводить статті до вигляду, що відповідає вимогам Вікіпедії.

На думку шевченківців, в результаті безглузде по суті написання нескінченних рефератів перетворюється на корисний і конструктивний процес створення інтерактивної енциклопедії.

На даний момент проект підтримав проректор з наукової роботи Валерій Григорук Валерій Іванович. Триває оформлення договору про співпрацю між КНУ та фондом "Вікімедіа".

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".