Спецпроект

Завтра в Музеї жертв Голодомору вшанують Джеймса Мейса

22 лютого 2012 року о 14:30 у приміщенні зали пам’яті Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" відбудеться культурно-освітній захід "Джеймс Мейс — серце, віддане Україні".

У рамках заходу учасники зможуть ознайомитися з життям та діяльністю дослідника Голодомору в Україні, оглянути його особисті речі, надані науковим архівом Національного університету "Києво-Могилянська академія", а також поспілкуватися з людьми, які працювали з істориком.

У заході візьмуть участь:

• Наталя Дзюбенко-Мейс — вдова Джеймса Мейса;

• Василь Марочко — голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні;

• Євген Сверстюк — видатний громадський діяч, почесний президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу;

• Таїсія Сидорчук — завідувачка кімнати-музею Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська Академія";

• дирекція Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні";

• керівництво Міністерства культури України;

• журналісти газети "День".

Джеймс Мейс (1952-2004) - історик, політолог, дослідник Голодомору в Україні. Отримав доктора історичних наук в Університеті Мічиґану (тема дисертації — "Національний комунізм у Радянській Україні 1919—1933 рр.").

В 1986-87 рр. Джеймс Мейс був виконавчим директором комісії дослідників (юристів та істориків) при Конгресі США, які взялися дати оцінку Голодомору 1932—1933 років.

З 1993 жив в Україні. Працював викладачем в НаУКМА. Похований на Байковому цвинтарі.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.