Львів'яни не поспішають консультуватися щодо реставрації історичних будинків

Уже два роки німецькі експерти консультують львів’ян щодо реставрації будинків в історичній частині міста, але наразі такими послугами скористалися одиниці.

Про це повідомляє "Львівська Пошта".

Окрім програми співфінансування реставрації дерев’яних вікон та брам, у Львові більш ніж два роки діють безкоштовні консультації з реставрації та ремонту будинків у старій частині міста, організовані німецьким товариством технічної співпраці GIZ та Львівською міськрадою.

Їх надають фахові архітектори з Німеччини не лише міським музеям та церквам, а й мешканцям будинків, які є пам’ятками архітектури. Однак, якщо програмою співфінансування скористалися сотні львів’ян, то про безкоштовні консультації від архітекторів GIZ знає далеко не кожен.

 

Як розповіла “Пошті” Софія Лужна, офіс-менеджер GIZ, переважно за фаховими консультаціями звертаються музеї та церкви Львова.

“Наші фахівці з Німеччини надавали консультації церкві Свв. апостолів Петра і Павла, Вірменській церкві, природничому музею та Будинку вчених. Звертались до нас і з Оперного театру, – каже Софія Лужна. – Попри це, були й приватні запити від мешканців, які хочуть відреставрувати певні елементи своїх будинків у старій частині міста”.

Безплатні поради від німецьких архітекторів отримав львів’янин Сергій Береза, що мешкає в будинку на вул. Донцова.

Спершу чоловік хотів реставрувати дерев’яні вікна в рамках програми співфінансування, однак виявилось, що вулиця, на якій він мешкає, не входить у проектну зону.

“Наш будинок – пам’ятка архітектури, тому ми не хотіли замінювати вікна, а вирішили відреставрувати їх. Ми попросили експертів GIZ про безплатну консультацію. Вони надали інформацію про вартість робіт, допомогли підібрати матеріали і порекомендували реставраторів”, – розповів Сергій Береза.

На думку Мар’яни Борик, асистента проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста”, програма безкоштовних архітекторських консультацій не набула популярності серед мешканців Львова через малу кількість ОСББ у Львові і небажання львів’ян гуртуватись навколо будинкових проблем. Ще одна причина – значна частина мешканців не знає про цю програму.

“Здебільшого люди звертаються стосовно реставрації дерев’яних вікон та брам. Наразі в нас є 400 таких запитів, однак ми зараз на 157-му. Ситуація склалась так, що попит перевищує наші можливості, – розповіла “Пошті” Мар’яна Борик. – Натомість запитів на безкоштовні консультації було лише 20. Відсутність попиту на консультації зумовлена тим, що у Львові є небагато ОСББ. Відповідно, кожна окрема людина, яка живе у своїй квартирі, не цікавиться тим, як реставрувати будинок, відновити сходи чи дах”.

“Коли надходить запит від мешканців, наш німецький експерт оглядає об’єкт, а пізніше робить письмовий звіт, — розповіла Софія Лужна. — Цей документ існує як в українському, так і в німецькому варіанті. Установи або приватні особи, які до нас звертались, отримують його вже через кілька днів. На безкоштовних консультаціях архітекторів GIZ можна одержати інформацію про орієнтовну вартість робіт, а також рекомендації стосовно вибору матеріалів та майстрів-реставраторів”.

Архітектори GIZ допоможуть порадами під час реставрації дерев’яних вікон і брам, відновлення сходових кліток, ремонту будинку чи даху. Однак на прихід фахівця мешканцям доведеться почекати. Адже, за словами Софії Лужної, німецький експерт буває у Львові лише раз на два тижні.

Нагадаємо, у травні 2011 року у Львові відбувся тренінг для ковалів, як реставрувати металеві частини історичних будинків.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.