Спецпроект

Львівські ковалі навчаться, як грамотно реставрувати історичні балкони

З 23 травня у Львові проект "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста" розпочав перший тренінг для ковалів-реставраторів.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Наш спеціаліст працює в галузі реставрації металу вже понад 35 років, він оглянув кілька об'єктів у Львові, на яких проводилася реставрація і зауважив, що ремісничих навичок у майстрів вистачає, а бракує знань тільки щодо реставраційної частини, - розповіла керівник проекту Іріс Ґляйхман. - Тут ідеться в першу чергу про обачну реставрацію пам'яток архітектури та застосування історичних технік".

"Коли я вперше відвідав Львів, то був дуже вражений такою великою кількістю балконів та їх різноманіттям - вони усі різні, з різних епох, не можливо знайти двох однакових! Мешканці Львова в усі часи не замикалися у своїх квартирах, а проводили багато часу на своїх балконах, проте зараз вони знаходяться в дуже поганому стані, їх необхідно реставрувати вже", - зазначив реставратор металу Андреас Альтгаммер.

Для практичного семінару було обрано красивий балкон епохи пізнього бароко на вул. Вірменській, якому близько 250 років.

В ті часи майстри використовували зовсім інші техніки, ніж ті, якими користуються сучасні ковалі. Саме тому для правильної реставрації важливо послуговуватися тогочасними методами і бути ознайомленим з ними.

Семінар проходитиме в два етапи: протягом наступного тижня учасники під пильним керівництвом Андреаса Альтгаммера демонтують балкон, зроблять всі необхідні попередні дослідження, опис пошкоджень та напишуть концепцію реставрації, під час другого етапу ковалі проведуть безпосередньо реставрацію та монтаж балкону.

Нагадаємо, у Львові уже проходили тренінги з реставрації дерева, каменю, ліпнини та настінного розпису.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.