На лекцію про Бандеру просять приходити з посвідченнями особи

Лекція німецького історика Ґжеґожа Россолінського-Лібе перенесена з Могилянки в інше місце. На всі лекції просять приходити із посвідченням особи. Кількість місць обмежена.

Про це повідомляє Фонд Бьолля.

Публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." відбудеться 29 лютого о 17:30 в актовій залі Київської Торгово-промислової палати, що на вул. Б. Хмельницького, 55.

Оновлена програма лекцій Ґжеґожа Россолінського-Лібе в Києві виглядає так:

29.02, 17:30 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." в актовій залі Київської Торгово-промислової палати (українською мовою, Київ, вул. Б. Хмельницького, 55)

01.03, 18:30 – лекція у Посольстві Федеративної Республіки Німеччина "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." (німецькою мовою з синхронним перекладом українською, Київ, вул. Б. Хмельницького, 25)

У зв’язку з отриманням багатьох заявок та браком місць організатори будуть змушені обмежити кількість людей, що зможуть взяти участь у заходах 29 лютого та 1 березня та просять учасників мати з собою посвідчення особи.

Виключне право на фото- та відеозйомку лекцій 29 лютого та 1 березня матимуть організатори заходу.

Як повідомлялося, спершу лекція німецького історика "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні" мала відбутися в Центрі візуальної культури НаУКМА.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.