Німецький історик розкаже про "фашиста" Бандеру, ОУН і УПА

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України – публічну лекцію Ґжеґожа Россолінського-Лібе.

Про це повідомляє прес-служба Фонду Бьолля.

Лекція "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." (німецькою мовою з синхронним перекладом українською) відбудеться 1 березня 2012 р. о 18:30 у посольстві ФРН за адресою: Київ, вул. Б.Хмельницького, 25. 

Подальші заходи за участі Ґжеґожа Россолінського-Лібе в Україні: 

27.02, 13:00 – публічна лекція "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." у Національному гірничому університеті (українською мовою, Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19, центральний корпус, ауд. 1/121)

28.02, 18:00 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." у Всеукраїнському Центрі Вивчення Голокосту "Ткума" (українською мовою, Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 88-а)

29.02, 17:00 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." у Центрі візуальної культури Національного університету "Києво-Могилянська Академія" (українською мовою, Київ, вул. Григорія Сковороди, 2).

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію "Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909-2009)".

Цитата з праці Россолінського-Лібе "Свято фашизму і військових злочинів в Едмонтоні. Політичний міф і культ Степана Бандери в мультикультурній Канаді":

"Міф Бандери змусив частину української діаспори в Канаді та інших країнах вшановувати фашистського, антисемітського і радикально націоналістичного політика, прихильники якого не тільки прагнули співпрацювати з нацистами, але також убивали євреїв, поляків, росіян, тих українців, які не були націоналістами, та інших людей в Україні, котрі сприймалися як вороги священної ідеї нації".

Читайте також: лекція німецького історика про стосунки нацистів та ОУН у 1941-му

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".