У Дніпропетровську хочуть встановити пам'ятники Брежнєву і Щербицькому

Дніпропетровські комуністи хочуть встановити в місті пам’ятники колишнім генеральному секретарю ЦК КПРС Леоніду Брежнєву та першому секретарю ЦК Компартії України Володимиру Щербицькому, які тривалий час тут жили і працювали.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову обласної організації КПУ Сергія Храпова.

"Ми хочемо встановити бюсти або пам'ятники Брежнєву та Щербицькому, які нічого поганого нікому не зробили, - сказав Храпов. - Вони жили і працювали в нашому місті, сталі видатними політичними діячами, а також багато зробили для розвитку Дніпропетровська. Впевнений, що 90% населення погодиться, щоб пам'ять про них (Брежнєва та Щербицького) була увічнена в бюстах. Про встановлення бюста Сталіну не йдеться".

За його словами, комуністи мають намір домовлятися з владою Дніпропетровщини, щоб частину грошей на бюсти виділили з обласного бюджету в рамках святкування 80-річчя Дніпропетровської області.

Храпов наголосив, що облорганізація КПУ вже найближчим часом оголосить збір коштів серед жителів області на створення бюстів Брежнєву та Щербицькому.

За його словами, погруддя, з огляду наявності грошей, можуть бути встановлені або в поточному році, або в 2013-му - до 95-річчя Володимира Щербицького.

Як відомо, в січні цього року Дніпропетровська міськрада надала одній із вулиць міста ім'я Леоніда Брежнєва.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.