У Дніпропетровську з'явилася вулиця Брежнєва

Дніпропетровська міська рада 25 січня надала одній із вулиць міста ім'я генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. А от перейменувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору, депутати відмовилися.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на рішення сесії міськради.

Ім'я генерального секретаря надано безіменному проїзду між вул. Іжевською і Житомирською (Амур-Нижньодніпровський район).

Відповідні зміни будуть внесені до реєстру містобудівного кадастру.

За даними міськради, робота із присвоєння назв новим проїздам і провулкам міста здійснюється в рамках міської програми впорядкування найменувань проїздів Дніпропетровська на 2009-2013 роки.

Нагадаємо, сьогодні ж Дніпропетровська міськрада відмовилася перейменовувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору, щоб "не допустити політичних інсинуацій"

В березні 2010 року депутати Дніпродзержинської міської ради (Дніпропетровська область) ухвалили рішення щодо присвоєння Палацу культури ім. Горького імені Леоніда Брежнєва.

В лютому 2010 року молодіжну організацію Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського очолив нащадок генсека, молодий інженер-технолог Леонід Брежнєв.

Дивіться на ІП ролики з генсеком Брежнєвим:

1970: Новорічне звернення Брежнєва до радянського народу (ВІДЕО)

1979: близький до маразму Брежнєв вітає радянських дітей (ВІДЕО)

1982: похорони Брежнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Читайте в четвер на "Історичній Правді" конспект лекції історика Андрія Петрова "Дніпропетровськ. Як оповісти історію міста без історії?"

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище