У Дніпропетровську з'явилася вулиця Брежнєва

Дніпропетровська міська рада 25 січня надала одній із вулиць міста ім'я генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. А от перейменувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору, депутати відмовилися.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на рішення сесії міськради.

Ім'я генерального секретаря надано безіменному проїзду між вул. Іжевською і Житомирською (Амур-Нижньодніпровський район).

Відповідні зміни будуть внесені до реєстру містобудівного кадастру.

За даними міськради, робота із присвоєння назв новим проїздам і провулкам міста здійснюється в рамках міської програми впорядкування найменувань проїздів Дніпропетровська на 2009-2013 роки.

Нагадаємо, сьогодні ж Дніпропетровська міськрада відмовилася перейменовувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору, щоб "не допустити політичних інсинуацій"

В березні 2010 року депутати Дніпродзержинської міської ради (Дніпропетровська область) ухвалили рішення щодо присвоєння Палацу культури ім. Горького імені Леоніда Брежнєва.

В лютому 2010 року молодіжну організацію Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського очолив нащадок генсека, молодий інженер-технолог Леонід Брежнєв.

Дивіться на ІП ролики з генсеком Брежнєвим:

1970: Новорічне звернення Брежнєва до радянського народу (ВІДЕО)

1979: близький до маразму Брежнєв вітає радянських дітей (ВІДЕО)

1982: похорони Брежнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Читайте в четвер на "Історичній Правді" конспект лекції історика Андрія Петрова "Дніпропетровськ. Як оповісти історію міста без історії?"

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.