У Дніпропетровську хочуть встановити пам'ятники Брежнєву і Щербицькому

Дніпропетровські комуністи хочуть встановити в місті пам’ятники колишнім генеральному секретарю ЦК КПРС Леоніду Брежнєву та першому секретарю ЦК Компартії України Володимиру Щербицькому, які тривалий час тут жили і працювали.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову обласної організації КПУ Сергія Храпова.

"Ми хочемо встановити бюсти або пам'ятники Брежнєву та Щербицькому, які нічого поганого нікому не зробили, - сказав Храпов. - Вони жили і працювали в нашому місті, сталі видатними політичними діячами, а також багато зробили для розвитку Дніпропетровська. Впевнений, що 90% населення погодиться, щоб пам'ять про них (Брежнєва та Щербицького) була увічнена в бюстах. Про встановлення бюста Сталіну не йдеться".

За його словами, комуністи мають намір домовлятися з владою Дніпропетровщини, щоб частину грошей на бюсти виділили з обласного бюджету в рамках святкування 80-річчя Дніпропетровської області.

Храпов наголосив, що облорганізація КПУ вже найближчим часом оголосить збір коштів серед жителів області на створення бюстів Брежнєву та Щербицькому.

За його словами, погруддя, з огляду наявності грошей, можуть бути встановлені або в поточному році, або в 2013-му - до 95-річчя Володимира Щербицького.

Як відомо, в січні цього року Дніпропетровська міськрада надала одній із вулиць міста ім'я Леоніда Брежнєва.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.