В Черкасах ніяк не перейменують Енгельса на Чорновола

У Черкасах вулицю Енгельса не можуть перейменувати на вулицю Чорновола, оскільки для цього не вистачає голосів у міській раді.

Про це в коментарі "Інтерфаксу" заявив мер Черкас Сергій Одарич.

"Я прихильник перейменування вулиць, - зазначив Одарич. - Але на сьогоднішній день немає в міській раді достатньої кількості голосів, достатньої політичної волі для того, щоб це перейменування провести. Я переконаний, що вони з'являться. Можливо, навіть у цьому році".

У квітні минулого року відбулися громадські слухання, під час яких черкащани підтримали рішення топонімічної комісії перейменувати чотири черкаських вулиці: Леніна, Енгельса, Рози Люксембург і Кірова. Замість них повинні з'явитися Свято-Макарівська, Свято-Троїцька, Чорновола та Гуржіївська.

Однак рішення топонімічної комісії ще не розглянули депутати.

У Черкаській міській раді створена більшість, кількості голосів якої достатньо для прийняття будь-якого рішення. Туди входять дві фракції - Партії регіонів і Партії вільних демократів (14 і 22 депутати відповідно). До останньої партії має стосунок і мер Одарич.

Більше про перейменування вулиць і місць читайте за тегом "Топоніміка"

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Акція «Вісла» була злочином проти людяності

Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. Рішення ІНП викликало резонанс у Польщі. Публікуємо відкритий лист до Маршалків Сейму та Сенату Республіки Польща, який підписали десятки відомих і важливих для польської культури та науки осіб.

Вижили завдяки маленькому татовому пайку: історія українки, яка дитиною пережила Голодомор 1932-1933 років (ФОТО)

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.