Комуністи й націонал-демократи посварилися, чиї могили треба захищати

У Верховній Раді Україні виникла суперечка між народними депутатами фракції Компартії і фракції "Наша України - Народна Самооборона", пов'язана із двома різними законопроектами про захист могил.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Протистояння виникло навколо законопроектів про внесення змін до ст. 297 Кримінального кодексу щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів і учасників боротьби за свободу і незалежність України, поховань жертв репресій та геноциду.

Перший законопроект вніс на розгляд парламенту лідер КПУ Петро Симоненко. Проект закону передбачав кримінальну відповідальність (обмеження волі на строк від 3 до 5 років, або позбавлення волі за такий же термін) за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів.

Другий законопроект, автором якого є В'ячеслав Кириленко (фракція НУ-НС) пропонував за наругу над могилами учасників боротьби за свободу і незалежність України, поховань жертв репресій та геноциду таку ж санкцію, як і наругу над братською могилою або могилою Невідомого солдата.

Жоден проект не набрав необхідної кількості голосів.

У той же час голова Верховної Ради України Володимир Литвин нагадав, що згідно з українським законодавством, передбачається кримінальна відповідальність за наругу над будь могилою. "Те, що закон не виконується - то це інша справа", - зазначив Литвин.

Повторна спроба розглянути законопроекти Симоненка і Кириленка теж провалилася.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".