У Львові розкажуть про Аушвіц і його музеєфікацію

13 лютого 2012 року у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" відбудеться публічна лекція на тему: "Музей в Освенцімі: знати і пам’ятати".

Лекцію прочитає аспірант Львівського національного університету, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк.

Лектор розповість про історію концентраційного табору в Освенцімі, формування та сучасний стан музею на місці колишнього концтабору, сучасну експозицію музею "Аушвіц — Біркенау".

Зараз на місці колишнього концтабору — музей, одне з місць, які внесені у список культурної спадщини ЮНЕСКО.

Свого часу Освенцім був найбільшим концтабором у всій окупованій Європі і одночасно "фабрикою смерті". Оскільки нацисти не встигли його знищити при відступі, зараз колишній концтабір є унікальною пам’яткою епохи.

Екскурсія концтабором "Аушвіц" (ФОТО)

Як та чому колишній концтабір перетворили на музей? Як розвивався цей музей? Як він виглядає зараз? Яким чином презентують відвідувачам — у масі своїй людей, не пов’язаних з історією — настільки специфічне місце? Що можна там побачити зараз? Яким чином музей є одночасно і місцем пам’яті?

Основою для лекції послужили особисті враження лектора, яка двічі побувала у музеї "Аушвіц — Біркенау" як відвідувач музею. Завдячуючи професії, мала можливість оцінити бачене не тільки як прихильник історії, а й як її дослідник.

Лекція пройде у супроводі відеопрезентації на основі фотографій музею.

Лекція відбудеться у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) у понеділок, 13 лютого 2012 року. Початок о 12:00.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.