Перше звинувачення в трагедії під Смоленськом - польському аналогу УДО

Польська прокуратура сьогодні висунула перші офіційні звинувачення у справі Смоленської авіакатастрофи 2010 року - заступнику голови Державної охорони Польщі (BOR) Павлу Бєлавни.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-секретаря Варшавської Окружної прокуратури Ренату Мазур.

За її словами, слідчі звинуватили генерала Бєлавни в тому, що він не виконав свій службовий обов’язок під час підготовки візиту Президента Леха Качинського до Смоленська 10 квітня 2010 року. Крім цього, його звинуватили у наданні неправдивих свідчень.

Бєлавни не визнав своєї провини та відмовився надати пояснення.

Польське законодавство за висунуті віце-главі BOR звинувачення передбачає позбавлення волі від 3 місяців до 5 років.

За даними офіційного веб-сайту BOR, 45-річний Бєлавни, котрий почав працювати у цій структурі звичайним охоронцем в 1991 році, став заступником керівника відомства у 2007 році.

Генерал з початку своєї кар`єри опікувався охороною представників польського уряду, закордонних делегацій, Президента Польщі та виконував обов`язки глави департаменту особистої охорони (в 2006-2007 роках). У 2005 році його відзначили "Золотим хрестом за Заслуги".

Як Ющенко літав у Грузію під час війни. Рапорт пілота Качинського

Нагадаємо, що літак польського президента Леха Качинського Ту-154 розбився поблизу Смоленська вранці 10 квітня 2010 року. Під час посадки літак зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебували 96 людей - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу - всі загинули.

У Польщі кілька прокуратур, серед яких військова, ведуть окремі розслідування в справі Смоленської авіакатастрофи.

Спеціальна польська урядова комісія влітку минулого року назвала головною причиною трагедії "помилки пілотів", зауваживши, що вплив на неї мали також дії російських диспетчерів.

Читайте на "Історичній Правді" стенограму переговорів у кабіні Ту-154 в останні хвилини його польоту і стенограму переговорів російських диспетчерів на аеродромі "Смоленськ-Сєвєрний" перед і під час катастрофи.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.