Спецпроект

ПОЛЯКИ ЗАВЕРШИЛИ РОЗСЛІДУВАННЯ КАТАСТРОФИ ПІД СМОЛЕНСЬКОМ

Польська урядова комісія на чолі з міністром внутрішніх справ Єжи Міллером представила остаточні підсумки розслідування авіакатастрофи президентського ТУ-154 під Смоленськом у квітні 2010 року.

Про це передає УНІАН із посиланням на ВВС.

У доповіді немає слова "провина", оскільки комісія не повинна була називати відповідальних за те, що сталося.

Разом з тим польські експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами була допущена низка істотних помилок.

Екіпаж здійснював зниження нижче від мінімально допустимої висоти на великій швидкості у поганих метеоумовах, йдеться у доповіді.

Смоленський аеропорт не відповідав вимогам безпеки при посадці літака в умовах обмеженої видимості: зокрема, не горіли близько 30% сигнальних ламп, а дерева, що ростуть навколо, могли бути перешкодою для радіосигналів, заявив представник комісії Мачей Ласек.

Комісія визнала, що висота дерева, яке зачепив крилом літак, відповідала нормам. При цьому було відзначено, що вже після катастрофи дерева навколо аеропорту були вирубані.

Крім того, члени комісії заявили про порушення при підготовці льотчиків у 36-му полку, що відповідав за урядові рейси. Серед іншого, було заявлено про недостатню підготовку льотного складу.

На прес-конференції експерти, наприклад, заявили, що пілоти не знали, що якщо в аеропорту немає радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS) (а в Смоленську її не було), то команда автоматичного відходу на друге коло не спрацює.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

Згідно з висновками польських експертів, пілоти не намагалися будь-якою ціною посадити літак, але не встигли підняти його на безпечну висоту через те, що намагалися відійти на друге коло на "автоматі". "Це неможливо виконати на аеродромі, який не має ILS", - сказав представник комісії Вєслав Єдинак.

Він також зазначив, що ключовий вплив падіння ТУ-154 мало те, що пілоти в останній фазі польоту користувалися радіовисотоміром, який показував висоту не над рівнем злітно-посадкової смуги, а над землею (перед смугою знаходиться глибокий яр).

Через це ТУ-154 в момент прийняття екіпажем рішення про відхід на "друге коло" насправді знаходився на висоті менш як 40 метрів над рівнем смуги, а не 100 метрів, як думали пілоти, додав експерт.

За словами Єдинака, пілоти зрозуміли, що "автоматичний відхід" не спрацював і намагалися в ручному режимі підняти літак, але машина не встигла набрати висоту й зачепила крилом дерево.

У доповіді зазначається, що всі 88 пасажирів і вісім членів екіпажу загинули у момент удару літака об землю.

"Конфігурація літака у момент зіткнення із землею не давала пасажирам і екіпажу хоч якоїсь можливості вижити після події", - сказано в остаточному звіті.

У доповіді зазначається, що при запиті дипломатичного дозволу на політ двох літаків Ту-154М і Як-40 Польща, окрім стандартної інформації, запитала у МЗС Росії "актуальні схеми і процедури аеродрому "Смоленськ-Північний", а також просила "направити російського штурмана перед вильотом з Варшави".

"Нельзя его здесь сажать..." Розшифровка переговорів диспетчерів

Наприкінці березня 2010 року Москва звернулася до Посольства Польщі з проханням підтвердити необхідність надання штурманів, проте у Варшаві вирішили від цієї заявки відмовитися.

У 36-у спецполку одержали дозволи на виконання польотів і посадку за день до вильоту, проте "актуальних схем і процедур аеропорту "Північний" у них не було.

Літак розбився при заході на посадку на аеродром "Північний" 10 квітня 2010 року. Всі 96 осіб, що були на борту, включаючи президента Польщі Леха Качиньського, загинули.

Бі-Бі-Сі нагадує, що оприлюднена раніше доповідь Міжнародного авіаційного комітету (МАК), в якій відповідальність за катастрофу покладається на екіпаж президентського авіалайнера, викликала жорстку критику з боку Варшави.

У звіті МАК від 12 січня 2011 року зазначається, що відповідальність за крах лайнера лежить на його екіпажі, що ухвалив рішення сідати в тумані.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.