Фонд Ахметова презентує проект модернізації вітчизняних музеїв

В понеділок, 5 березня, відбудеться презентація нового проекту фонду Рината Ахметов "Розвиток України" під назвою "Динамічний музей". Проект спрямовано на модернізацію існуючих у країні музеїв.

Про це повідомляє прес-служба фонду "Розвиток України". 

Проект акумулює досвід фонду у сфері музейної справи, починаючи з 2005 року - як у рамках реставраційних робіт у музеях загальнонаціонального значення, так і в рамках грантової програми i3.

В ході реалізації ініціативи один iз музеїв України отримає грант на загальну суму до 10 млн. грн.

Більш детальну інформацію про реалізацію проекту, критерії відбору та механізми контролю реалізації гранту в ході прес-конференції розкажуть члени експертної ради проекту: керівник програм і проектів фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" Олеся Островська, головний хранитель Національного художнього музею України Юлія Литвинець і член правління Українського центру музейної справи Владислав Піоро.

Проект "Динамічний музей" спрямований на розвиток українськими музеями власних ресурсів відповідно до міжнародних музейними стандартами і реалізацію проектів, які можуть мати експериментальний характер або базуватися на позитивному досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

 

Теми

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.