У Львові відбудеться семінар про доступ до архівів

Істориків, архівістів та журналістів запрошують обговорити проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини тоталітарного режиму.

Тема наукового семінару: "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

Захід відбудеться 28 березня 2012 р. у Львові (Дзеркальна зала Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Університетська, 1).

Планована тривалість заходу з 10:00 до 14:30.

Запланована презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та результатів експертного опитування щодо питань доступу до архівів.

Питання до обговорення:
1.    Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.    Доступ до архівів України: огляд нормативної бази.
3.    Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу

Зголоситися до участі можна, написавши за адресою: ira@kohut.in.ua

До участі в архівному семінарі запрошено архівістів, істориків, правозахисників, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар проходить в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Інформаційний партнер проекту - "Історична Правда".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.