У Львові відбудеться семінар про доступ до архівів

Істориків, архівістів та журналістів запрошують обговорити проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини тоталітарного режиму.

Тема наукового семінару: "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

Захід відбудеться 28 березня 2012 р. у Львові (Дзеркальна зала Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Університетська, 1).

Планована тривалість заходу з 10:00 до 14:30.

Запланована презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та результатів експертного опитування щодо питань доступу до архівів.

Питання до обговорення:
1.    Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.    Доступ до архівів України: огляд нормативної бази.
3.    Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу

Зголоситися до участі можна, написавши за адресою: ira@kohut.in.ua

До участі в архівному семінарі запрошено архівістів, істориків, правозахисників, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар проходить в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Інформаційний партнер проекту - "Історична Правда".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".