Директор ЦОМ пояснив, що таке толерантність у підручниках з історії

Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський наголосив, що в епоху глобалізації важливою місією шкільного курсу історії та підручників з цього предмету є, з одного боку, формування національно свідомої й відповідальної особистості, а з іншого – члена загальноєвропейської спільноти.

На думку громадського діяча, дітям варто говорити всю правду про історичне минуле, але питання в тому, на чому саме акцентувати в цій історичній правді; наголошувати слід не стільки на конфронтаційних моментах спільної минувшини, скільки на позитивному досвіді співпраці між народами, взаємопроникненні і взаємозбагаченні їхніх культур.

"Останнє зовсім не означає шлях до "глянсування" історії, - зазначив Полянський. - Ідеть­ся про уникнення в підручниках історично і методично невмотивованого вживання кліше на кшталт "іго", "агресія", "загарбання", "плюндрування" тощо; уникнення надмірного використання мартирологічних сюжетів з минулого".

Це стосується як викладу взаємовідносин представників різних етнічних груп в контексті   національної історії полікультурної України, так і взаємин українців з сусідніми державами, національні меншини з представників яких історично проживають в Україні.

"При цьому необхідно, щоб це не нагадувало вулицю з одностороннім рухом; аналогічні кроки щодо забезпечення неупередженого і толерантного висвітлення місця і ролі українців в історії мають робити також наші зарубіжні партнери", - зазначив директор ЦОМ.

Як приклад плідної співпраці істориків різних країн у пошуку взаємно прийнятних трактувань спільної історії Полянський навів 19-річний період діяльності Українсько-польської комісії експертів з узгодження змісту підручників з історії та географії.

На думку Полянського, нині існує нагальна потреба у створенні посібника для початкуючих і навіть тих, хто вже має досвід, авторів підручників з історії та редакторів видавництв, що спеціалізуються на створенні таких підручників - щодо того, як, без шкоди історичній правді, толерантно викладати складні питання історичної минувшини.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.