Директор ЦОМ пояснив, що таке толерантність у підручниках з історії

Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський наголосив, що в епоху глобалізації важливою місією шкільного курсу історії та підручників з цього предмету є, з одного боку, формування національно свідомої й відповідальної особистості, а з іншого – члена загальноєвропейської спільноти.

На думку громадського діяча, дітям варто говорити всю правду про історичне минуле, але питання в тому, на чому саме акцентувати в цій історичній правді; наголошувати слід не стільки на конфронтаційних моментах спільної минувшини, скільки на позитивному досвіді співпраці між народами, взаємопроникненні і взаємозбагаченні їхніх культур.

"Останнє зовсім не означає шлях до "глянсування" історії, - зазначив Полянський. - Ідеть­ся про уникнення в підручниках історично і методично невмотивованого вживання кліше на кшталт "іго", "агресія", "загарбання", "плюндрування" тощо; уникнення надмірного використання мартирологічних сюжетів з минулого".

Це стосується як викладу взаємовідносин представників різних етнічних груп в контексті   національної історії полікультурної України, так і взаємин українців з сусідніми державами, національні меншини з представників яких історично проживають в Україні.

"При цьому необхідно, щоб це не нагадувало вулицю з одностороннім рухом; аналогічні кроки щодо забезпечення неупередженого і толерантного висвітлення місця і ролі українців в історії мають робити також наші зарубіжні партнери", - зазначив директор ЦОМ.

Як приклад плідної співпраці істориків різних країн у пошуку взаємно прийнятних трактувань спільної історії Полянський навів 19-річний період діяльності Українсько-польської комісії експертів з узгодження змісту підручників з історії та географії.

На думку Полянського, нині існує нагальна потреба у створенні посібника для початкуючих і навіть тих, хто вже має досвід, авторів підручників з історії та редакторів видавництв, що спеціалізуються на створенні таких підручників - щодо того, як, без шкоди історичній правді, толерантно викладати складні питання історичної минувшини.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.