Закарпатського "русина" засудили за сепаратизм на три роки. Умовно

Керівнику громадської організації "Сойм підкарпатських русинів" Дмитрові Сидору за посягання на територіальну цілісність України дали три роки умовного ув'язнення і 1840 грн штрафу.

Про це повідомляє "Закарпаття онлайн".

Суд став фіналом кримінальної справи за статтею "посягання на територіальну цілісність і недоторканість України", порушеної проти протоієрея УПЦ МП о. Дмитра Сидора управлінням СБУ в Закарпатській області у грудні 2008 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду І. Стан оголосив вирок – три роки позбавлення волі з відтермінуванням виконання вироку на два роки. Стільки вимагав прокурор.

Також Сидора зобов’язали сплатити штраф у сумі 1840 гривень.

Посяганням на територіальну цілісність суд назвав вимогу очолюваної Сидором громадської організації "Сойм підкарпатських русинів" про відновлення автономії Карпатської України "в статусі 1938 року".

Викликані судом експерти-лінгвісти визнали вимогу Сидора рівнозначною "заклику до невизнання сучасних державних кордонів України та державних кордонів суміжних з Закарпатською областю держав".

Нагадаємо, що провінція міжвоєнної Чехословаччини Карпатська Україна (Карпатська Русь) отримала автономію у листопаді 1938 року - після того, як союзна нацистам Угорщина анексувала частину Закарпаття.

У березні 1939 року Карпатська Україна проголосила незалежність. Її прапором став жовто-блакитний, гімном - "Ще не вмерла Україна".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.