Закарпатського "русина" засудили за сепаратизм на три роки. Умовно

Керівнику громадської організації "Сойм підкарпатських русинів" Дмитрові Сидору за посягання на територіальну цілісність України дали три роки умовного ув'язнення і 1840 грн штрафу.

Про це повідомляє "Закарпаття онлайн".

Суд став фіналом кримінальної справи за статтею "посягання на територіальну цілісність і недоторканість України", порушеної проти протоієрея УПЦ МП о. Дмитра Сидора управлінням СБУ в Закарпатській області у грудні 2008 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду І. Стан оголосив вирок – три роки позбавлення волі з відтермінуванням виконання вироку на два роки. Стільки вимагав прокурор.

Також Сидора зобов’язали сплатити штраф у сумі 1840 гривень.

Посяганням на територіальну цілісність суд назвав вимогу очолюваної Сидором громадської організації "Сойм підкарпатських русинів" про відновлення автономії Карпатської України "в статусі 1938 року".

Викликані судом експерти-лінгвісти визнали вимогу Сидора рівнозначною "заклику до невизнання сучасних державних кордонів України та державних кордонів суміжних з Закарпатською областю держав".

Нагадаємо, що провінція міжвоєнної Чехословаччини Карпатська Україна (Карпатська Русь) отримала автономію у листопаді 1938 року - після того, як союзна нацистам Угорщина анексувала частину Закарпаття.

У березні 1939 року Карпатська Україна проголосила незалежність. Її прапором став жовто-блакитний, гімном - "Ще не вмерла Україна".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.