Історичні реконструктори оголосили війну міліції: "Садіть нас усіх"

Київські правоохоронці погрожують кримінальною справою реконструктору, в якого вилучили репліку середньовічного кинджалу. Під петицією на захист колеги вже підписалося майже 5 тисяч любителів історичного фехтування і реконструкції.

Інтернет-громадськість збирає підписи на підтримку Ростислава Мірошниченко.

Наприкінці лютого в столиці України у 24-річного одесита вилучили холодну зброю, і тепер юнак звинувачується в незаконному носінні зброї відповідно до ст. 263 ч. 2 КК України, повідомляє "Думская".

Варто зазначити, що сам Ростислав входить до асоціації історичного фехтування й рольового моделювання та регулярно бере участь у реконструкції історичних подій.

Вилучений кинджал, за його словами, також був частиною лицарського костюма, який одесит привіз із собою до Києва.

Аналогічний кинджал вилучили у Ростислава

"Кинджал виготовлений кустарним способом, не заточений, це копія зброї XV століття, - розповів Мірошниченко. - Міліціонери обшукали мій рюкзак, в якому був цей кинджал та інші предмети костюма. Попередня експертиза показала, що це дійсно холодна зброя".

Як виглядали прийоми історичного фехтування. МАЛЮНКИ

За словами Ростислава, зараз він чекає результати основної експертизи. Якщо вона підтвердить висновки міліції, хлопцю загрожує штраф або позбавлення волі строком до 5 років.

Інтернет-громадськість склала звернення на ім'я міністра внутрішніх справ Віталія Захарченкa на сайті OnlinePetition.

Ростислав Мірошниченко

Майже 5 тисяч людей, які підписалися під петицією, стверджують, що правоохоронці діють упереджено.

"Ростислав неодноразово виїжджав за межі України і у співробітників митниць різних країн даний предмет не викликав питань, - розповідають підписанти, - Якщо слідувати логіці співробітників внутрішніх справ, то по цій статті можна притягнути до відповідальності більше тисячі людей в Україні, які займаються історичним фехтуванням. Або закрийте справу, або садіть нас усіх".

Фото: Думская.net

Крім того, у зверненні зазначено, що кинджал був вилучений без справжніх понятих - в ролі таких виступали співробітники міліції.

Дивіться також інші матеріали за темою "Реконструкція".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.