Анонс: круглий стіл про усну історію в Україні

В Київському національному університеті відбудеться всеукраїнський круглий стіл "Усна історія в Україні: сучасність та перспективи". Шукають учасників.

Організатори заходу: Київський національний університет ім.Шевченка, історичний факультет, кафедра новітньої історії України, "Центр усної історії" та Українська асоціація усної історії.

Дата і місце: 21 травня 2012 року в Київському національному університеті ім. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60)

Для обговорення пропонується така тематика:

- Теорія і методики усноісторичних досліджень.
- Усна історія в Україні в дослідницьких проектах.
- Усна історія в освітньому процесі.
- Проблеми архівування, збереження та презентації джерел усної історії. Усна історія в електронних медіа.
- Усна історія і дослідження історичної пам’яті.
- Суспільство, спільнота, індивід у фокусі усноісторичних досліджень. Усноісторичні методики в царині публічної історії.

Для участі просять надсилати заявки, які містять відомості про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів, контактна інформація (адреса електронної пошти та контактний телефон), тему та тези виступу (вся заявка обсягом не більше 2 тис. знаків) на адресу: ohu.kyiv2012@gmail.com

Кінцевий термін подання заявок – 16 квітня 2012 р. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 20 квітня 2012 р.

Планується публікація матеріалів круглого столу у "Віснику КНУ".

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

Читайте також: "У Києві презентували архів "Усна історія незалежної України"

 

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».