На Прикарпатті споруджують пам'ятник Шухевичу за 650 тисяч

В Калуші Івано-Франківській області мають намір 30 червня 2012 року до 105-річчя від дня народження головнокомандувача Української Повстанської армії Романа Шухевича відкрити пам'ятник лідерові УПА.

Про це повідмляє "Інтерфакс" з посиланням на депутата Івано-Франківської облради Оксану Табачук.

За її словами, в Калуші розгорнута акція "Загальна мобілізація", в ході якої громадяни вже зібрали 100 тисяч грн на спорудження пам'ятника головному командирові УПА (1943-1950) Романові Шухевичу.

Крім цього, уточнила вона, 360 тисяч грн на спорудження пам'ятника перерахувавла Калуська міськрада, 20 тисяч грн - Калуська райрада.

Табачук закликала депутатів Івано-Франківської облради приєднуватися до акції і виділити зі свого депутатського фонду кошти на спорудження пам'ятника Шухевичу.

За її словами, роботи з реалізації проекту "вже ведуться повним ходом". Загальна його вартість - 650 тисяч грн.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.