На Прикарпатті споруджують пам'ятник Шухевичу за 650 тисяч

В Калуші Івано-Франківській області мають намір 30 червня 2012 року до 105-річчя від дня народження головнокомандувача Української Повстанської армії Романа Шухевича відкрити пам'ятник лідерові УПА.

Про це повідмляє "Інтерфакс" з посиланням на депутата Івано-Франківської облради Оксану Табачук.

За її словами, в Калуші розгорнута акція "Загальна мобілізація", в ході якої громадяни вже зібрали 100 тисяч грн на спорудження пам'ятника головному командирові УПА (1943-1950) Романові Шухевичу.

Крім цього, уточнила вона, 360 тисяч грн на спорудження пам'ятника перерахувавла Калуська міськрада, 20 тисяч грн - Калуська райрада.

Табачук закликала депутатів Івано-Франківської облради приєднуватися до акції і виділити зі свого депутатського фонду кошти на спорудження пам'ятника Шухевичу.

За її словами, роботи з реалізації проекту "вже ведуться повним ходом". Загальна його вартість - 650 тисяч грн.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.