Розпочався прийом заявок на участь у школі з єврейської історії

До 1 квітня 2012 р. триває прийом заявок на участь у Літній школі з єврейської історії та культури Центрально-Східної Європи.

Школа має на меті сприяти зростанню інтересу до багатокультурного минулого України, досліджень з єврейських студій та формуванню середовища молодих українських дослідників, пов’язаних спільними науковими інтересами.

Літня школа дає можливість учасникам поглибити свої знання з єврейської історії та культури України і Центрально-Східної Європи ХІХ-ХХ ст. загалом, ознайомитися з найновішими дослідженнями, поспілкуватися і отримати кваліфіковану консультацію лекторів - спеціалістів з провідних осередків єврейських студій України, Ізраїлю, Сполучених Штатів Америки.

Школа триває один місяць: з 2 по 27 липня 2012 р. Щодня, окрім вихідних, учасники матимуть шість занять: два заняття з їдиш (початковий рівень), і чотири заняття з єврейської історії та культури. Під час занять перевага надається формату дискусій. 

Після успішного завершення школи учасники отримають:

- сертифікат із зазначенням усіх прослуханих курсів з єврейської історії та культури
- сертифікат про успішне завершення мовного курсу з їдиш (базовий рівень) в обсязі 40 годин (після складання іспиту)

До участі запрошуємо студентів старших курсів історичного та інших гуманітарних факультетів, аспірантів та молодих науковців. Заохочуємо до подання заявок також вчителів, молодих викладачів історії, журналістів, менеджерів у сфері культури, які зможуть застосувати отримані знання у своїй професійній діяльності.

Кандидат повинен:

- бути громадянином України
- мати не більше, ніж 35 років

Заявка повинна містити:

- резюме
- мотиваційний лист (не більше 3 тис. знаків тексту, чому Ви хочете взяти участь у цій літній школі)
- контактні телефони / електронна пошта двох науковців, до яких в разі потреби ми могли б звернутися за рекомендацією

Термін складання заявок – до 1 квітня 2012 р.

Заявки просять надсилати на е-пошту академічного координатора Центру Ірини Мацевко i.matsevko@lvivcenter.org, вказуючи в темі листа "CfA: Summer School 2012".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.