Розпочався прийом заявок на участь у школі з єврейської історії

До 1 квітня 2012 р. триває прийом заявок на участь у Літній школі з єврейської історії та культури Центрально-Східної Європи.

Школа має на меті сприяти зростанню інтересу до багатокультурного минулого України, досліджень з єврейських студій та формуванню середовища молодих українських дослідників, пов’язаних спільними науковими інтересами.

Літня школа дає можливість учасникам поглибити свої знання з єврейської історії та культури України і Центрально-Східної Європи ХІХ-ХХ ст. загалом, ознайомитися з найновішими дослідженнями, поспілкуватися і отримати кваліфіковану консультацію лекторів - спеціалістів з провідних осередків єврейських студій України, Ізраїлю, Сполучених Штатів Америки.

Школа триває один місяць: з 2 по 27 липня 2012 р. Щодня, окрім вихідних, учасники матимуть шість занять: два заняття з їдиш (початковий рівень), і чотири заняття з єврейської історії та культури. Під час занять перевага надається формату дискусій. 

Після успішного завершення школи учасники отримають:

- сертифікат із зазначенням усіх прослуханих курсів з єврейської історії та культури
- сертифікат про успішне завершення мовного курсу з їдиш (базовий рівень) в обсязі 40 годин (після складання іспиту)

До участі запрошуємо студентів старших курсів історичного та інших гуманітарних факультетів, аспірантів та молодих науковців. Заохочуємо до подання заявок також вчителів, молодих викладачів історії, журналістів, менеджерів у сфері культури, які зможуть застосувати отримані знання у своїй професійній діяльності.

Кандидат повинен:

- бути громадянином України
- мати не більше, ніж 35 років

Заявка повинна містити:

- резюме
- мотиваційний лист (не більше 3 тис. знаків тексту, чому Ви хочете взяти участь у цій літній школі)
- контактні телефони / електронна пошта двох науковців, до яких в разі потреби ми могли б звернутися за рекомендацією

Термін складання заявок – до 1 квітня 2012 р.

Заявки просять надсилати на е-пошту академічного координатора Центру Ірини Мацевко i.matsevko@lvivcenter.org, вказуючи в темі листа "CfA: Summer School 2012".

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.