Засновник бренду Kenzo відвідав музей Івана Гончара (ФОТО)

Засновник бренду Kenzo, художник і дизайнер Кензо Такада відвідав Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, щоб ближче познайомитися з українським народним мистецтвом і культурою. Особливо його зацікавив історичний одяг.

Про це повідомили у Музеї Гончара.

Японський художник не тільки розглядав український одяг, а й спробував самотужки вишити кілька зразків.

Фото: honchar.org.ua

Під керівництвом вправного майстра вишивки Юрія Мельничука, Такада спробував вишити зразок технікою двобічної лічильної гладі.

 

Після невеликої екскурсії виставковим залом музею та короткого майстер-класу, знімальна група ТСН, яка супроводжувала Кензо Такаду, придбала у музейній крамниці та подарувала японському митцю українську вишивану сорочку, вишиту білим по білому.

 

Це вже друга сорочка у колекції пана Такади з України. 2 роки тому, перебуваючи вперше в Україні у Львові на “Українському тижні моди”, японський дизайнер отримав у подарунок авторську вишиванку від української дизайнерки Олесі Теліженко.

У 1999 році пан Такада залишив справи в модному домі і припинив кар’єру дизайнера одягу, почав натомість мандрувати і писати картини.

У 1970 році Кензо став першим японцем, хто випускав речі під власним іменем. Його перша колекція, представлена в Парижі, більшою мірою складалася з класичного японського одягу - кімоно.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.