У Києві поліція змусила чоловіка зняти футболку зі символікою СРСР

Правоохоронці змусили киянина Дмитра Дульського скинути футболку з написом "СССР" і знаком серпа і молота.

Про це повідомляє "Українська правда. Життя".

Випадок трапився 22 червня в районі парку Вічної Слави поблизу метро Арсенальна у Києві, розповів "Українській правді.Життя" Дмитро.

У той час, як він ішов повз до свого офісу на вулицю Лаврську, у парку проходила акція пам'яті жертв німецько-радянської. Цього дня у 1941 році гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз.

Фото: Українська правда

Дмитра зупинили правоохоронці, які стежили за порядком.

Вони сказали чоловікові, що він носить заборонену символіку і попросили одягнути футболку навиворіт. Коли Дмитро відмовився, футболку попросили зняти.

В офісі чоловік знайшов запасний одяг і переодягнувся.

"Для мене ця символіка асоціюється з панк-роком, я не збирався промотувати Компартію, це минула епоха. Але не став сперечатись. Іноді я ношу радикальні футболки. Може, не мав рації. Може, скромніше треба висловлювати свою індивідуальність. Якщо я когось образив – прошу мене вибачити", – розповів Дмитро.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.