Засновник бренду Kenzo відвідав музей Івана Гончара (ФОТО)

Засновник бренду Kenzo, художник і дизайнер Кензо Такада відвідав Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, щоб ближче познайомитися з українським народним мистецтвом і культурою. Особливо його зацікавив історичний одяг.

Про це повідомили у Музеї Гончара.

Японський художник не тільки розглядав український одяг, а й спробував самотужки вишити кілька зразків.

Фото: honchar.org.ua

Під керівництвом вправного майстра вишивки Юрія Мельничука, Такада спробував вишити зразок технікою двобічної лічильної гладі.

 

Після невеликої екскурсії виставковим залом музею та короткого майстер-класу, знімальна група ТСН, яка супроводжувала Кензо Такаду, придбала у музейній крамниці та подарувала японському митцю українську вишивану сорочку, вишиту білим по білому.

 

Це вже друга сорочка у колекції пана Такади з України. 2 роки тому, перебуваючи вперше в Україні у Львові на “Українському тижні моди”, японський дизайнер отримав у подарунок авторську вишиванку від української дизайнерки Олесі Теліженко.

У 1999 році пан Такада залишив справи в модному домі і припинив кар’єру дизайнера одягу, почав натомість мандрувати і писати картини.

У 1970 році Кензо став першим японцем, хто випускав речі під власним іменем. Його перша колекція, представлена в Парижі, більшою мірою складалася з класичного японського одягу - кімоно.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".