Засновник бренду Kenzo відвідав музей Івана Гончара (ФОТО)

Засновник бренду Kenzo, художник і дизайнер Кензо Такада відвідав Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, щоб ближче познайомитися з українським народним мистецтвом і культурою. Особливо його зацікавив історичний одяг.

Про це повідомили у Музеї Гончара.

Японський художник не тільки розглядав український одяг, а й спробував самотужки вишити кілька зразків.

Фото: honchar.org.ua

Під керівництвом вправного майстра вишивки Юрія Мельничука, Такада спробував вишити зразок технікою двобічної лічильної гладі.

 

Після невеликої екскурсії виставковим залом музею та короткого майстер-класу, знімальна група ТСН, яка супроводжувала Кензо Такаду, придбала у музейній крамниці та подарувала японському митцю українську вишивану сорочку, вишиту білим по білому.

 

Це вже друга сорочка у колекції пана Такади з України. 2 роки тому, перебуваючи вперше в Україні у Львові на “Українському тижні моди”, японський дизайнер отримав у подарунок авторську вишиванку від української дизайнерки Олесі Теліженко.

У 1999 році пан Такада залишив справи в модному домі і припинив кар’єру дизайнера одягу, почав натомість мандрувати і писати картини.

У 1970 році Кензо став першим японцем, хто випускав речі під власним іменем. Його перша колекція, представлена в Парижі, більшою мірою складалася з класичного японського одягу - кімоно.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.