Анонс: виставка, присвячена Олесю Берднику

У приміщенні Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України відбудеться відкриття документально-книжкової виставки "Всесвіт Олеся Павловича Бердника (1926–2003)", присвяченої письменнику-фантасту, філософу та громадському діячу.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

В експозицію, підготовлену за ініціативи Держархівслужби й доньки письменника Мирослави, входить близько 250 архівних документів, примірників друкованих видань, творів живопису, музейних предметів тощо.

В рамках виставки, що включатиме вісім розділів, будуть широко представлені фотографії Бердника різних років (індивідуальні та в групах), документи родини письменника; листування з рідними (великий блок складає листування з донькою Мирославою під час другого арешту письменника); розсекречені справи слідства КДБ над О.П. Бердником та ті, що пов’язані з обома його арештами (відповідно 1949 та 1979 рр.).

Серед документів літературної діяльності Олеся Бердника – видавничі та редакційні примірники рукописів, кілька поетичних автографів, газетні та журнальні публікації.

1970-і роки у житті Бердника позначені скандальним виключенням з СПУ (1973 р.) та заснуванням разом з Миколою Руденком та Оксаною Мешко Української Гельсінської групи (1976 р.). Обидві події відображені в експозиції.

Найбільша кількість документів пов’язана із реалізацією справи життя Олеся Бердника – заснуванням у 1989 р. громадської організації "Українська Духовна Республіка", що проводила щорічні Всесвітні собори Духовної України.

Десятеро сміливих. Засновники Української Гельсинської групи (ФОТО)

Останній блок виставки представляє Бердника як художника та фотографа.

Відкриття виставки відбудеться 29 березня о 15:00 в галереї ЦДАМЛМ України, що на території Національного заповідника "Софія Київська".

Триватиме виставка до 31 серпня 2012 р.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.