Фонд Ахметова презентував проект із модернізації музеїв

Стартував проект "Динамічний музей" - нова ініціатива фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" з модернізації музеїв.

Про це повідомляє прес-служба фонду.

Згідно з проектом, планується на конкурсній основі вибрати один з українських музеїв і надати йому грант на розвиток у розмірі до 10 млн грн на три роки.

Мета проекту - підвищити і активізувати роль музеїв у сучасному динамічному світі. Ще два музеї за рішенням спеціальної експертної комісії отримають гранти у розмірі 250 тисяч грн кожен - на здійснення окремих активностей з оновлення музейної роботи.

В рамках проекту будуть розглядатися пропозиції всіх українських музеїв державної та комунальної форм власності, колекції яких належать державній частині музейного фонду України. Рішення приймається в два етапи експертною радою, що складається з українських та міжнародних фахівців, які заслужили довіру професійного музейного середовища.

На спеціально створеній сторінці www.museums.org.ua кожен охочий може залишити свій коментар щодо шляху розвитку того чи іншого музею, а також свою думку, яким має бути музей узагалі. Планується, що цю інформацію при бажанні зможе використовувати музейне керівництво в підготовці своїх заявок в якості фокус-групи.

Проект "Динамічний музей" акумулює в собі досвід фонду в сфері музейної справи з 2005 по 2011 роки - як в рамках реставраційних робіт у музеях загальнонаціонального значення, так і грантової програми i3.

"Іноді відвідувач стикається з застарілими експозиціями та методами роботи музею, які не відповідають світогляду сучасної людини, а сама комунікація відбувається вже архаїчною мовою, - зазначила керівник напрямку "Культурна спадщина" фонду "Розвиток України" Олеся Островська. - Таку ситуацію варто змінювати, оскільки музей зараз ризикує програти битву за уми не тільки з індустрією розваг, але і з іншими інститутами культури, аж до соціальних мереж".

Проект спрямовано на реалізацію проектів, які можуть мати експериментальний характер або грунтуватися на позитивному досвіді вітчизняних або зарубіжних музеїв. Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, впровадження маркетингових і фандрейзингових складових роботи) тощо.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.