Фонд Ахметова презентував проект із модернізації музеїв

Стартував проект "Динамічний музей" - нова ініціатива фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" з модернізації музеїв.

Про це повідомляє прес-служба фонду.

Згідно з проектом, планується на конкурсній основі вибрати один з українських музеїв і надати йому грант на розвиток у розмірі до 10 млн грн на три роки.

Мета проекту - підвищити і активізувати роль музеїв у сучасному динамічному світі. Ще два музеї за рішенням спеціальної експертної комісії отримають гранти у розмірі 250 тисяч грн кожен - на здійснення окремих активностей з оновлення музейної роботи.

В рамках проекту будуть розглядатися пропозиції всіх українських музеїв державної та комунальної форм власності, колекції яких належать державній частині музейного фонду України. Рішення приймається в два етапи експертною радою, що складається з українських та міжнародних фахівців, які заслужили довіру професійного музейного середовища.

На спеціально створеній сторінці www.museums.org.ua кожен охочий може залишити свій коментар щодо шляху розвитку того чи іншого музею, а також свою думку, яким має бути музей узагалі. Планується, що цю інформацію при бажанні зможе використовувати музейне керівництво в підготовці своїх заявок в якості фокус-групи.

Проект "Динамічний музей" акумулює в собі досвід фонду в сфері музейної справи з 2005 по 2011 роки - як в рамках реставраційних робіт у музеях загальнонаціонального значення, так і грантової програми i3.

"Іноді відвідувач стикається з застарілими експозиціями та методами роботи музею, які не відповідають світогляду сучасної людини, а сама комунікація відбувається вже архаїчною мовою, - зазначила керівник напрямку "Культурна спадщина" фонду "Розвиток України" Олеся Островська. - Таку ситуацію варто змінювати, оскільки музей зараз ризикує програти битву за уми не тільки з індустрією розваг, але і з іншими інститутами культури, аж до соціальних мереж".

Проект спрямовано на реалізацію проектів, які можуть мати експериментальний характер або грунтуватися на позитивному досвіді вітчизняних або зарубіжних музеїв. Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, впровадження маркетингових і фандрейзингових складових роботи) тощо.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище