Фонд Ахметова презентував проект із модернізації музеїв

Стартував проект "Динамічний музей" - нова ініціатива фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" з модернізації музеїв.

Про це повідомляє прес-служба фонду.

Згідно з проектом, планується на конкурсній основі вибрати один з українських музеїв і надати йому грант на розвиток у розмірі до 10 млн грн на три роки.

Мета проекту - підвищити і активізувати роль музеїв у сучасному динамічному світі. Ще два музеї за рішенням спеціальної експертної комісії отримають гранти у розмірі 250 тисяч грн кожен - на здійснення окремих активностей з оновлення музейної роботи.

В рамках проекту будуть розглядатися пропозиції всіх українських музеїв державної та комунальної форм власності, колекції яких належать державній частині музейного фонду України. Рішення приймається в два етапи експертною радою, що складається з українських та міжнародних фахівців, які заслужили довіру професійного музейного середовища.

На спеціально створеній сторінці www.museums.org.ua кожен охочий може залишити свій коментар щодо шляху розвитку того чи іншого музею, а також свою думку, яким має бути музей узагалі. Планується, що цю інформацію при бажанні зможе використовувати музейне керівництво в підготовці своїх заявок в якості фокус-групи.

Проект "Динамічний музей" акумулює в собі досвід фонду в сфері музейної справи з 2005 по 2011 роки - як в рамках реставраційних робіт у музеях загальнонаціонального значення, так і грантової програми i3.

"Іноді відвідувач стикається з застарілими експозиціями та методами роботи музею, які не відповідають світогляду сучасної людини, а сама комунікація відбувається вже архаїчною мовою, - зазначила керівник напрямку "Культурна спадщина" фонду "Розвиток України" Олеся Островська. - Таку ситуацію варто змінювати, оскільки музей зараз ризикує програти битву за уми не тільки з індустрією розваг, але і з іншими інститутами культури, аж до соціальних мереж".

Проект спрямовано на реалізацію проектів, які можуть мати експериментальний характер або грунтуватися на позитивному досвіді вітчизняних або зарубіжних музеїв. Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, впровадження маркетингових і фандрейзингових складових роботи) тощо.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.