Російського кіна про київський "матч смерті" в українському прокаті не буде?

Українське Держкіно тимчасово зупинило вирішення питання про прокат російського фільму "Матч" режисера Андрія Малюкова. Офіційна причина - проблема з визначенням аудиторії, на яку розрахована картина.

Сюжет фільму розповідає про так званий "матч смерті", який відбувся в Києві в 1942 році. При цьому, як повідомляє сайт "Террикон", персонажі, які розмовляють українською мовою показані активними пособниками нацистів.

Чиновники звернулися до компанії "Інтерфільм Інтернешнл" з проханням надати носій із записом прокатної версії фільму для перегляду його експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрації фільмів. Тому, відповідно до ст. 15 Закону України "Про кінематографію" термін розгляду видачі прокатного свідоцтва перенесено на 25 днів. В українському прокаті стрічка повинна була стартувати 1 травня.

Афіша одного з футбольних матчів в окупованому Києві

Згідно з радянської легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо" були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір побудувати комерційні об'єкти та багатоповерхові будинки.

Насправді, таких матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких справді пізніше були розстріляни гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Але це ніяк не було пов'язано з "виграним" футбольним поєдинком.

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.