Помер африканський президент - Герой Радянського Союзу

Перший президент незалежного Алжиру Ахмед бен Белла помер на 97-му році життя, повідомляє "Інтерфакс".

Ахмед бен Белла зайняв пост президента в 1962 році після визнання незалежності Алжиру і був усунений в 1965 році під час військового перевороту.

 

Бен Белла народився в невеликому селі на заході Алжиру в суфійській мусульманській родині.

 

У 1936 році вступив добровольцем у французьку армію. Служив у портовому місті Марсель. У 1939-1940 роках грав на місці центрального півзахисника за відому футбольну команду "Олімпік". Йому пропонували стати професійним футболістом і залишитися в команді, але він відмовився.

У 1940 році бен Белла знову повернувся до армії, кавалер Військового хреста. За хоробрість у боях на території Італії, отримав підвищення по службі і був нагороджений медаллю.

Відмовився прийняти звання офіцера, дізнавшись про придушення французькими військами повстання алжирців у місті Сетіф.

У 1947 році бен Белла почав підпільну боротьбу за незалежність Алжиру, очолює Фронт національного звільнення. Був обраний віце-прем'єром тимчасового уряду Алжиру.

Бен Белла був послідовником арабського соціалізму. 30 квітня 1964 року Ахмеду бен Белла було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.