АНОНС: виставка, присвячена Параджанову

Сьогодні, 18 квітня о 17:00 в галереї мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА відбудеться відкриття другої фотовиставки проекту "Параджанов. Дотик".

Про це повідомляє "Платформа".

Масштабний проект, присвячений 90-річчю з дня народження видатного українського режисера Сергія Параджанова, передбачає низку заходів, які будуть відбуватися протягом двох років у всіх регіонах України: фотовиставки, творчі зустрічі, кінопокази.

Завершиться проект в ювілейні "параджанівські" дні у січні 2014 року в Києві.

З Україною пов’язана значна частина творчої біографії Сергія Параджанова. В Україні він створив фільми "Наталя Ужвій", "Золоті руки", "Думка" (всі у 1957 р.), "Українська рапсодія" (1961 р.), "Квітка на камені" (у співавторстві з А. Слісаренком, 1962 р.).

Міжнародне визнання прийшло до режисера в 1964 році після екранізації повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні світу (з них 24 – гран-прі).

Виставка презентує 67 великоформатних світлин, здебільшого ще не знайомих сучасному глядачеві. Їх створили в різні періоди життя і творчості Сергія Параджанова відомі кінооператори, режисери, фотографи: Юрій Гармаш (Україна), Вінісіо Рохас Аріас (Коста Ріка), Володимир Піка (Україна), Олексій Терзієв (Франція).

Акція проводиться за підтримки Національної кіностудії ім. Олександра Довженка, Національної спілки кінематографістів України, Державного агентства України з питань кіно.

Автор проекту – Юрій Гармаш.
Координатор проекту – Владислав Таранюк.

Виставка триватиме до 5 травня 2012 року.

Дивіться також: "Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".