Чиновники відзначають 100-річчя українського скаутського руху

У Києві з 21 квітня до 30 вересня святкуватимуть 100-річчя українського скаутського руху.

Розпорядження про це підписав голова Київської міської державної адміністрації (КМДА) Олександр Попов, повідомляє прес-служба КМДА.

21 квітня на майданчику перед столичною мерією на Хрещатику відбудеться урочисте зібрання скаутських організацій для проголошення першої української скаутської присяги.

28 квітня з Софійській площі стартує Всеукраїнський форум скаутських організацій, а до Дня Незалежності України в Київському міському будинку вчителя відбудеться фотовиставка "Скаути столиці: історія та сучасність".

22 вересня в Маріїнському парку відбудеться акція "Юність Києва запрошує". Завершить цикл тематичних заходів науково-практична конференція "100 років українського скаутингу: історія та перспективи розвитку".

За інформацією київської міської організації Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Національна організація скаутів", у Києві вже в 1911-1914 роках існував скаутський гурток, він діяв як туристичне товариство для вивчення міста та його околиць.

Зараз у столиці активно діють 25 скаутських організацій, членами яких є близько 2 тис юнаків та дівчат.

Нагадаємо, цього місяця відзначається 100-річчя Національної скаутської організації "Пласт".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".