АНОНС: дискусія про місце Церкви та життя православних в УРСР

Видавництво “Акта” запрошує на дискусію довкола тем, які висвітлювалися у книжці Наталі Шліхти "Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, середина 1940-х - початок 1970-х".

Монографія висвітлює малодосліджене як у вітчизняній, так і зарубіжній історіографії питання з історії Церкви ХХ ст. — життя православної громади в Українській РСР у повоєнні десятиліття, коли її єдиним легальним представником була Російська Православна Церква, суттєвий вплив на неї в національному, обрядовому й організаційному планах формально "возз’єднаних" із РПЦ українських греко-католиків, що спричинив поступову й повільну українізацію й автономізацію Українського екзархату, а також допомагає збагнути, як вижила інституційна релігійність в радянську добу, й чим зумовлюється еклезіальна ситуація в сучасній Україні. 

Професор Сергій Плохій "Люди, церква, держава: тайни бабусиного світу"

Учасники:

Наталя Шліхта, автор, к. іст. н.
Юрій Чорноморець, д. філос. н.
Юрій Решетніков, к. філос. н.
арх.Ігор (Ісіченко), док. філол.. н.
Виктор Єленський, док. филос. н.
о. Роман Небожук
Михайло Черенков, док.філос. н.
Олег Турій, к. іст. н.  
-----------------
Час і місце: 23 квітня о 16:30. Центр польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА) .

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".