АНОНС: дискусія про місце Церкви та життя православних в УРСР

Видавництво “Акта” запрошує на дискусію довкола тем, які висвітлювалися у книжці Наталі Шліхти "Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, середина 1940-х - початок 1970-х".

Монографія висвітлює малодосліджене як у вітчизняній, так і зарубіжній історіографії питання з історії Церкви ХХ ст. — життя православної громади в Українській РСР у повоєнні десятиліття, коли її єдиним легальним представником була Російська Православна Церква, суттєвий вплив на неї в національному, обрядовому й організаційному планах формально "возз’єднаних" із РПЦ українських греко-католиків, що спричинив поступову й повільну українізацію й автономізацію Українського екзархату, а також допомагає збагнути, як вижила інституційна релігійність в радянську добу, й чим зумовлюється еклезіальна ситуація в сучасній Україні. 

Професор Сергій Плохій "Люди, церква, держава: тайни бабусиного світу"

Учасники:

Наталя Шліхта, автор, к. іст. н.
Юрій Чорноморець, д. філос. н.
Юрій Решетніков, к. філос. н.
арх.Ігор (Ісіченко), док. філол.. н.
Виктор Єленський, док. филос. н.
о. Роман Небожук
Михайло Черенков, док.філос. н.
Олег Турій, к. іст. н.  
-----------------
Час і місце: 23 квітня о 16:30. Центр польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА) .

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.