У Дніпропетровську розкажуть про доступ до радянських архівів

У Дніпропетровську презентують довідник "Право на правду. Практичний порадник з доступу до архівів".

 

Ця книга підкаже, як захистити ваше право на доступ до інформації.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

Наукові співробітники Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" - Ігор Дерев’яний та Ірина Єзерська, розкажуть про таємниці, десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України, як наше минуле приховували і як його фальшували.

Час і місце: четвер, 25 квітня, 9:30, 11:30 Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (просп. Гагаріна, 72), 16:00 Культурний центр "Арт-Вертеп" (вул. Червона, 11).

Архіви комуністичних спецслужб — це можливість для кожного знайти інформацію про рідних і близьких, загублених у бурхливому ХХ столітті, для історика — реалізувати творчі амбіції, першим відкриваючи секрети найбільшої країни Європи із найменш вивченим минулим, журналісти можуть допомогти людям побачити сьогодення в минулому, а минуле в сьогоденні, а письменники — "відкопати" безмір драматичних сюжетів для майбутніх бестселерів.

Присутні отримають безкоштовний примірник практичного порадника.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.