Історик Грицак відкрив вуличний університет у Львові

На площі Ринок у Львові відбулося перше заняття вуличного університету.

Про це повідомляє "Освіта.ua".

Організатори вуличного університету – представники ЛОГО "ІДЕА-Разом" зазначили, що схожих ініціатив по всьому світу є доволі багато.

Першим лектором Львівського вуличного університету виступив Ярослав Грицак. У лекції на тему "Як подолати історію?" науковець зазначив, що розвиток історії безпосередньо залежить від цінностей, які побутують в тому чи іншому соціумі.

Він виокремив три найважливіші кластери, які впливають на цей процес – наявність доктрини комунізму в процесі державотворення, приналежність країни до конкретної імперії та провідну релігію країни.

На думку науковця, Україні непоталанило тричі, оскільки "в нас був комунізм, ми були частиною Російської імперії і провідною релігійною традицією є східнохристиянська".

Організатори вуличного університету переконані, що навчальний заклад "просто неба" надасть хороші знання, оскільки тут навчатимуть відомі викладачі, які не виставлятимуть оцінок.

Представництво "вуличного" університету у ФБ

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.