Збирають гроші на пам'ятник полковнику Армії УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" планує встановити пам’ятник на могилі полковника ветеринарної служби Армії УНР Костя Вротновського-Сивошапки.

Уродженець Миколаєва, Сивошапка брав активну участь у Перших визвольних змаганнях ще від 1917 року. Обіймав високі адміністративні та військові посади в установах УНР та Української Держави.

З 1920 року мешкав на Волині. Працював ветлікарем у Рівному. Здобув собі високу пошану серед ветеранів Армії УНР, адже надавав скаліченим козакам та старшинам всесторонню матеріальну допомогу, дбав про облаштування їхнього життя. Брав активну участь у громадському житті Рівного, був головою батьківського комітету Рівненської української приватної гімназії.

Стараннями полковника збудовано пам’ятник на могилі командувача Дієвої армії УНР Василя Тютюнника. Саме біля цієї могили, на Дубенському кладовищі Рівного, поховали Вротновського-Сивошапку згідно з його заповітом.

Кость Вротновський-Сивошапка

В період радянської окупації могила Костя Германовича занепала. Українці боялися навіть наближатися до поховань воїнів Армії УНР.

Сьогодні над похованням полковника стоїть старенький хрест, зварений з водопровідної труби. Активісти "Героїки" вирішили його замінити на традиційний для воїнів Армії УНР пам’ятник – Хрест Симона Петлюри.

Для реалізації цього задуму необхідно близько 3000 грн. Кошти вже збирають на малій батьківщин Вротновського-Сивошапки – в місті Миколаєві.

До благородної справи може долучитися кожен, переказавши гроші на картковий рахунок ПриватБанку:

4149 6050 5112 4386

Слабоспицький Олег Олександрович

Докладніше довідатись про встановлення пам’ятника можна за тел. 066 342 13 88 (Олег).

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 15 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській та Київській областях. 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.