Канадського українця звинувачують у розстрілах Хатині

В Канаді розгортається черговий скандал, пов'язаний із українськими колаборантами у нацистських лавах. Звинувачують пасічника з-під Монреалю Володимира Катрюка. Центр Симона Візенталя помістив його на 4 місце в топ-10 підозрюваних у причетності до злочинів наці.

Про це повідомляє канадська CBC.

Єврейські правозахисні організації стверджують, що 91-річний Катрюк - одним із найрозшукуваніших людей, причетних до військових злочинів нацистів.

Центр Сімона Візенталя каже, що в 1943 році людина з таким же ім'ям розстрілювала з кулемета мирних жителів, які намагалися втекти з підпаленого хліва у знищеному німецькими карателями селі Хатинь у Білорусі.

Такі дані знайшов шведський історик Пер Андерс Рудлінґ, вивчаючи протоколи допитів КГБ, вперше оприлюднені у 2008 році. Він опублікував їх весною цього року в оксфордському журналі "Holocaust and Genocide Studies".

Читайте також: "Чотири Українських фронти. Як українці били нацистів"

Раніше канадський українець уже звинувачувався у співпраці з нацистами. Федеральний суд Канади у 1999 році постановив, що Катрюк з метою отримати канадське громадянство не сказав правди про свою добровільну службу для німців під час Другої світової війни.

Суд прийшов до висновку, що Володимир Катрюк був членом українського батальйону, причетного до злочинів в Україні і смерті тисяч євреїв у Білорусі між 1941 і 1944 рр.

Але у 2007 році канадський уряд скасував раніше ухвалене рішення про позбавлення Катрюка громадянства у зв'язку з браком доказів щодо його колаборації з німцями.

Володимир Катрюк зараз займається переважно пасікою в селі під Монреалем

Катрюк тоді відкидав усі звинувачення. Зараз він відмовився коментувати чергові закиди на свою адресу. "Якщо мова піде про бджіл, нема питань, - сказав він журналістам. - Щодо всього іншого, мені нічого сказати".

Тим часом канадська філія єврейської громадської організації "Бней Бріт" закликала канадський уряд переглянути свою позицію щодо Катрюка. Представники "Бней Бріту" пообіцяли підняти це питання на запланованій зустрічі з прем'єр-міністром Канади.

Читайте також: "Хатинь. Нацистський злочин з українським акцентом"

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.