У Львові розкажуть про життя в соціалістичній Німеччині

Як жили мешканці НДР? Чим відрізнялося їхнє життя від повсякдення решти "соцтабору"? Чим жив Східний Берлін? Яким чином німців привчали до "соціалістичного" способу життя? Чи існувала в Східній Німеччині опозиція?

Як усе це показує Музей НДР, розповість на публічній лекції історик Олеся Ісаюк.

Лекцію “Резервація соціалізму: музей Німецької Демократичної республіки у Берліні” прочитає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка, докторант Університету Марії Склодовської-Кюрі (Польща) Олеся Ісаюк.

Час і місце: 30 квітня 2012 року о 17.00. Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, С.Бандери, 1).

Лекція є одним із заходів циклу “Тоталітарне минуле в музеях” в рамках проекту ЦДВР “Досвід подолання наслідків тоталітаризму”.

“Східна Німеччина – найзахідніший сателіт СРСР. Своєрідною резервацією "соціалізму" був Східний Берлін, – розповідає історик Олеся Ісаюк. – В 1947 – 1989 рр. німці встигли добре познайомитися з соціалістичним способом життя та репресивною машиною комуністичного режиму. Саме у Берліні з’явився один з найвідоміших символів останнього – Берлінська стіна. На території НДР радянські окупаційні війська перебували з першого по останній день її існування”.

Попри тягу тоталітарної системи до уніфікації, НДР все ж була особливим випадком. Завдяки висунутості на Захід Східна Німеччина була "вітриною соціалізму", завдяки чому матеріальне становище середньостатичного жителя Східної Німеччини було кращим, ніж жителя СРСР.

“У музеї НДР можна побачити предмети побуту, до болю схожі на ті, якими користувалися у радянських квартирах 70-80-х років. Але такий відносний "люкс" не рятував німців від всюдисущого КДБ і його східнонімецького клона – Штазі, від всевладдя партійних бонз, від регламентації і бюрократизованості повсякдення. Як форпост соціалізму, Східна Німеччина була об’єктом особливої уваги спецслужб та військових відомств”, – говорить дослідниця. 

Під час лекції будуть продемонстровані фотоматеріали.

Читайте також: "Вдова Хонеккера: "Те, що НДР більше не існує - велика трагедія"

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.