У Львові розкажуть про життя в соціалістичній Німеччині

Як жили мешканці НДР? Чим відрізнялося їхнє життя від повсякдення решти "соцтабору"? Чим жив Східний Берлін? Яким чином німців привчали до "соціалістичного" способу життя? Чи існувала в Східній Німеччині опозиція?

Як усе це показує Музей НДР, розповість на публічній лекції історик Олеся Ісаюк.

Лекцію “Резервація соціалізму: музей Німецької Демократичної республіки у Берліні” прочитає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка, докторант Університету Марії Склодовської-Кюрі (Польща) Олеся Ісаюк.

Час і місце: 30 квітня 2012 року о 17.00. Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, С.Бандери, 1).

Лекція є одним із заходів циклу “Тоталітарне минуле в музеях” в рамках проекту ЦДВР “Досвід подолання наслідків тоталітаризму”.

“Східна Німеччина – найзахідніший сателіт СРСР. Своєрідною резервацією "соціалізму" був Східний Берлін, – розповідає історик Олеся Ісаюк. – В 1947 – 1989 рр. німці встигли добре познайомитися з соціалістичним способом життя та репресивною машиною комуністичного режиму. Саме у Берліні з’явився один з найвідоміших символів останнього – Берлінська стіна. На території НДР радянські окупаційні війська перебували з першого по останній день її існування”.

Попри тягу тоталітарної системи до уніфікації, НДР все ж була особливим випадком. Завдяки висунутості на Захід Східна Німеччина була "вітриною соціалізму", завдяки чому матеріальне становище середньостатичного жителя Східної Німеччини було кращим, ніж жителя СРСР.

“У музеї НДР можна побачити предмети побуту, до болю схожі на ті, якими користувалися у радянських квартирах 70-80-х років. Але такий відносний "люкс" не рятував німців від всюдисущого КДБ і його східнонімецького клона – Штазі, від всевладдя партійних бонз, від регламентації і бюрократизованості повсякдення. Як форпост соціалізму, Східна Німеччина була об’єктом особливої уваги спецслужб та військових відомств”, – говорить дослідниця. 

Під час лекції будуть продемонстровані фотоматеріали.

Читайте також: "Вдова Хонеккера: "Те, що НДР більше не існує - велика трагедія"

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.