У Львові розкажуть про життя в соціалістичній Німеччині

Як жили мешканці НДР? Чим відрізнялося їхнє життя від повсякдення решти "соцтабору"? Чим жив Східний Берлін? Яким чином німців привчали до "соціалістичного" способу життя? Чи існувала в Східній Німеччині опозиція?

Як усе це показує Музей НДР, розповість на публічній лекції історик Олеся Ісаюк.

Лекцію “Резервація соціалізму: музей Німецької Демократичної республіки у Берліні” прочитає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка, докторант Університету Марії Склодовської-Кюрі (Польща) Олеся Ісаюк.

Час і місце: 30 квітня 2012 року о 17.00. Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, С.Бандери, 1).

Лекція є одним із заходів циклу “Тоталітарне минуле в музеях” в рамках проекту ЦДВР “Досвід подолання наслідків тоталітаризму”.

“Східна Німеччина – найзахідніший сателіт СРСР. Своєрідною резервацією "соціалізму" був Східний Берлін, – розповідає історик Олеся Ісаюк. – В 1947 – 1989 рр. німці встигли добре познайомитися з соціалістичним способом життя та репресивною машиною комуністичного режиму. Саме у Берліні з’явився один з найвідоміших символів останнього – Берлінська стіна. На території НДР радянські окупаційні війська перебували з першого по останній день її існування”.

Попри тягу тоталітарної системи до уніфікації, НДР все ж була особливим випадком. Завдяки висунутості на Захід Східна Німеччина була "вітриною соціалізму", завдяки чому матеріальне становище середньостатичного жителя Східної Німеччини було кращим, ніж жителя СРСР.

“У музеї НДР можна побачити предмети побуту, до болю схожі на ті, якими користувалися у радянських квартирах 70-80-х років. Але такий відносний "люкс" не рятував німців від всюдисущого КДБ і його східнонімецького клона – Штазі, від всевладдя партійних бонз, від регламентації і бюрократизованості повсякдення. Як форпост соціалізму, Східна Німеччина була об’єктом особливої уваги спецслужб та військових відомств”, – говорить дослідниця. 

Під час лекції будуть продемонстровані фотоматеріали.

Читайте також: "Вдова Хонеккера: "Те, що НДР більше не існує - велика трагедія"

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.