Спецпроект

Заради елітного житла тихцем зносять рештки Берлінського муру. ФОТО

Сьогодні на світанку у столиці Німеччини за підтримки поліції були демонтовані чотири сегменти Берлінського муру на найдовшій із його збережених ділянок, що носить назву East Side Gallery ("Східної галереї").

Про це повідомляє DT.ua.

Секція стіни була розібрана для того, щоб відкрити дорогу для зведення житла класу люкс - незважаючи на масові протести активістів, які закликали зберегти цей історичний об'єкт у недоторканності.

Роботи зі зняття фрагментів стіни проходили під охороною правоохоронних органів; всього до East Side Gallery було стягнуто близько 250 поліцейських.

Фото: local.de

Після демонтажу в стіні утворилася діра у п'ять метрів завширшки, в якій встановили ворота. Це буде проїзд до будівельного майданчика, де планується звести елітний житловий будинок висотою 63 метри, а також 23-метровий пішохідний міст через річку Шпрее.

Рішення про знесення цього відрізка раніше викликало обурення городян, у зв'язку з чим роботи довелося зупинити. На акцію протесту зібралися від 7 до 10 тисяч осіб. Вони заявили, що не можна допустити руйнування найдовшої ділянки стіни і забудови парку на Шпрее.

 

Крім того, протестанти назвали неприпустимим будівництво житлової висотки на колишній "смузі смерті": за часів Холодної війни прикордонникам НДР дозволялося відкривати вогонь по тих, хто намагався нелегально перетнути кордон. У даному випадку такою "смугою смерті" була якраз територія між берегом Шпрее і муром.

Берлінський мур, який розділив місто на "соціалістичну" і "західну" частини, був споруджений на початку 1960-х років. Після об'єднання Німеччини у 1989 році більшу частину стіни було знесено, проте в декількох місцях бетонні блоки збереглися.

East Side Gallery є найдовшою зі збережених ділянок - вона тягнеться уздовж вулиці Мюленштрассе більш ніж на 1,3 км.

 

У 1990 році цей сюжет був розписаний яскравими графіті художниками зі всього світу і відтоді є однією з берлінських пам'яток, охоче відвідуваних туристами.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Забудова"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.