Спецпроект

Заради елітного житла тихцем зносять рештки Берлінського муру. ФОТО

Сьогодні на світанку у столиці Німеччини за підтримки поліції були демонтовані чотири сегменти Берлінського муру на найдовшій із його збережених ділянок, що носить назву East Side Gallery ("Східної галереї").

Про це повідомляє DT.ua.

Секція стіни була розібрана для того, щоб відкрити дорогу для зведення житла класу люкс - незважаючи на масові протести активістів, які закликали зберегти цей історичний об'єкт у недоторканності.

Роботи зі зняття фрагментів стіни проходили під охороною правоохоронних органів; всього до East Side Gallery було стягнуто близько 250 поліцейських.

Фото: local.de

Після демонтажу в стіні утворилася діра у п'ять метрів завширшки, в якій встановили ворота. Це буде проїзд до будівельного майданчика, де планується звести елітний житловий будинок висотою 63 метри, а також 23-метровий пішохідний міст через річку Шпрее.

Рішення про знесення цього відрізка раніше викликало обурення городян, у зв'язку з чим роботи довелося зупинити. На акцію протесту зібралися від 7 до 10 тисяч осіб. Вони заявили, що не можна допустити руйнування найдовшої ділянки стіни і забудови парку на Шпрее.

 

Крім того, протестанти назвали неприпустимим будівництво житлової висотки на колишній "смузі смерті": за часів Холодної війни прикордонникам НДР дозволялося відкривати вогонь по тих, хто намагався нелегально перетнути кордон. У даному випадку такою "смугою смерті" була якраз територія між берегом Шпрее і муром.

Берлінський мур, який розділив місто на "соціалістичну" і "західну" частини, був споруджений на початку 1960-х років. Після об'єднання Німеччини у 1989 році більшу частину стіни було знесено, проте в декількох місцях бетонні блоки збереглися.

East Side Gallery є найдовшою зі збережених ділянок - вона тягнеться уздовж вулиці Мюленштрассе більш ніж на 1,3 км.

 

У 1990 році цей сюжет був розписаний яскравими графіті художниками зі всього світу і відтоді є однією з берлінських пам'яток, охоче відвідуваних туристами.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Забудова"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.