Американці теж готують фільм про так званий "матч смерті"

На противагу російській стрічці "Матч" про події 1942 року телевізійники зі США готують власну документальну роботу.

Про це повідомляє УНІАН.

Російський кінофільм "Матч" дебютував у вітчизняному прокаті зі скандалом. Протестуючі переконані: фільм принижує гідність українців, адже україномовні в ньому – лише виразно негативні персонажі, а наведені начебто історичні факти не відповідають дійсності.

Проте, зазначається в повідомленні, за прокат виступили 11 проти 9 експертів Держкіно.

Ту ж спробу – розповісти про матч із фашистами у серпні 1942-го – цього місяця втілювала у життя команда американських документалістів. Попри мовний бар'єр скандал довкола російського фільму дійшов і до них.

"Більшість людей, із якими я спілкувався, були роздратовані або засмучені тим фільмом. Бо ж він неправдивий", - сказав продюсер документального фільму "Матч смерті" (телеканал ESPN, США) Денні Арруда.

Він сам хотів би побачити російську роботу. Мотивує це професійним інтересом. Але наголошує – має інший підхід до історії. Його зйомкам передувала ретельна робота з документами.

Трейлер російського "Матчу". ВІДЕО

"Ми знаємо, що гра відбулася. І є документальні підтвердження. Але що ми також знаємо, – легенда, розказана людям, нібито футболістів розстріляли після того, як вони перемогли команду нацистів, – ми знаємо, що це неправда", - зазначив він.

Журналісти зауважують, що протиставити щось ідеологічній кіноіндустрії Росії українським кіношникам не вийде через відсутність фінансування. Залишається проголосувати гаманцем українським глядачам.

Так, приміром, у березні зробили серби. На прем'єру гучно розрекламованої, але, на думку сербів, образливої стрічки Анджеліни Джолі про війну на Балканах, – прийшли… аж 12 глядачів.

Як відомо, молодіжні організації звернулися до міністра культури України Михайла Кулиняка із вимогою заборонити офіційний показ російського фільму "Матч" на території України.

"Вважаємо, що сюжет цього продукту грубо перекручує історичні факти та зневажливо показує українців як націю", - говориться у зверненні. На переконання авторів звернення, у стрічці зачіпаються особливо болючі для пам'яті українців теми мінування Хрещатика, розстрілів у Бабиному Яру та так званого “матчу смерті”.

"Перелічені сторінки київської історіографії подані у спотвореному вигляді, що є неприпустимим", - наголосили автори звернення назвали даний фільм наругою над пам'яттю про тих українців, які воювали проти фашизму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.