На Кіровоградщини відкрили пам'ятник селянам, які боролися з більшовиками. ФОТО

29 квітня в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградщини відкрили пам’ятник хліборобам Соснівки та навколишніх сіл, які загинули, захищаючи врожай від більшовиків, у 1920 році.

Захід відбувся в межах урочистостей, присвячених вшануванню героїв Холодного Яру.

Пам’ятник зведено зусиллями Холодноярської ініціативи та Історичного клубу "Холодний Яр", а ідея його встановлення належить історику Роману Ковалю. Творче втілення в граніті виконав скульптор Дмитро Бур’ян.

Фото: "Холодноярська ініціатива"

"Допекла радянська влада хліборобам Соснівки – вони вирішили не віддавати хліб і розібрали залізницю, - зазначив у виступі Роман Коваль. - Не встигнувши озброїтися як слід, вони були жорстоко покарані. На полі перед Соснівкою, за свідченнями місцевих людей, було порубано в нелюдський спосіб понад 50 мешканців цього та навколишніх сіл".

 

Після жнив 1920 року червоноармійські продовольчі загони силою забирали хліб у мешканців сіл довкола Чигирина.

Жителі сіл Соснівка, Девятка, Скаржинка і Тирнавка розібрали залізницю, щоб більшовики не могли вивозити зерно. Це призвело до кривавих сутичок, внаслідок яких загинуло чимало селян.

Читайте також: "Празник у Легедзиному. 90 років бою черкаських селян проти комуни"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".