У Києві презентують книгу про закарпатців, які втікали до СРСР

В Українському домі відбудеться презентація книги "Закарпатські втікачі в СРСР: через табори ГУЛАГу і Бузулук до рідних Карпат. 1939-1949. Архівні документи і матеріали".

Час і місце: четвер, 17 травня 2012 р. о 15.00 у конференц-залі "Українського дому" (Київ, Європейська площа).

До збірника включені документи з фондів державного архіву Закарпатської області (ДАЗО), Галузевого державного архіву СБ України (ГДА СБ України), архіву Управління СБ України в Закарпатській області, більшість яких друкується вперше, а також спогади учасників минулих подій, окремі публікації з періодичних видань і документальних збірників та інші матеріали.

Масовий нелегальний перехід громадян Карпатської України (Підкарпатської Русі) в СРСР, спровокований наслідками березневої 1939 року окупації краю та втраченою надією на мирну розбудову своєї щойно започаткованої карпато-української державності, залишив в народній пам’яті глибокий і незгладимий слід.

Втім, довготривале замовчування правди про табірні поневіряння краян, які наважувались втікати з рідних домівок, відразу попадаючи на радянській території в табори і тюрми НКВС, як і обмежений доступ широкому загалу дослідників до архівних документальних масивів, значно ускладнили процес наукового і публічного висвітлення цих сторінок нашої минувшини.

Черговий збірник архівних документів і матеріалів — "Закарпатські втікачі в СРСР: через табори ГУЛАГу і Бузулук до рідних Карпат. 1939–1949 рр.", що тематично поєднаний з раніше виданим (2008 р.) збірником "Закарпатські втікачі в СРСР. 1939–1941 рр.", покликаний ліквідувати цю прогалину.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.