У Києві до Дня Героїв кластимуть квіти до меморіальних дошок

Благодійна ініціатива “Героїка” запрошує у День Героїв вшанувати відомих громадсько-політичних діячів та учасників визвольного руху, поклавши квіти до меморіальних дошок у центрі столиці.

Повідомляється, що всі охочі дізнаються невідомі сторінки біографій українців, які у різні роки брали участь у культурному та патріотичному житті міста Києва.

Час і місце: 23 травня, 18:30, біля театру ім. Лесі Українки (вихід з метро "Театральна").

Метою заходу є донести до киян та гостей столиці, що Київ має досить багато місць, пов’язаних з історією Української Народної Республіки (1917-20 рр) та визвольного руху під час Другої світової війни.  

У День Героїв кияни пішою ходою рушать до пам’ятних знаків:

-                   Олександрові Шульгину, члену Центральної Ради, першому міністру МЗС в УНР;

-                   Аллі Горській, художниці, відомій діячці правозахисного руху 60-х років;

-                   Олегу Ольжичу, поету, археологу, члену ОУН;

-                   Олені Телізі, поетесі, члену ОУН;

-                   Євгенові Коновальцю та Андрію Мельнику, полковникам Армії УНР, засновникам УВО та ОУН;

-                   Дмитру Мирону - Орлику, ідеологу ОУН, голові Проводу ОУН на східних землях;

-                   Симону Петлюрі, Головному отаману Армії УНР, Голові Директорії УНР;

-                   Павлові Чубинському, етнологу, поету, автору слів державного гімну.

 

Свято Героїв 23 травня започатковане у 1941 році Організацією Українських Націоналістів. Оунівці наголошували, що у травні загинули засновник і провідник ОУН Євген Коновалець, ідеолог державної самостійності України Микола Міхновський, керівник української національно-визвольної боротьби 1917-1921 роках Симон Петлюра.

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.