У Києві до Дня Героїв кластимуть квіти до меморіальних дошок

Благодійна ініціатива “Героїка” запрошує у День Героїв вшанувати відомих громадсько-політичних діячів та учасників визвольного руху, поклавши квіти до меморіальних дошок у центрі столиці.

Повідомляється, що всі охочі дізнаються невідомі сторінки біографій українців, які у різні роки брали участь у культурному та патріотичному житті міста Києва.

Час і місце: 23 травня, 18:30, біля театру ім. Лесі Українки (вихід з метро "Театральна").

Метою заходу є донести до киян та гостей столиці, що Київ має досить багато місць, пов’язаних з історією Української Народної Республіки (1917-20 рр) та визвольного руху під час Другої світової війни.  

У День Героїв кияни пішою ходою рушать до пам’ятних знаків:

-                   Олександрові Шульгину, члену Центральної Ради, першому міністру МЗС в УНР;

-                   Аллі Горській, художниці, відомій діячці правозахисного руху 60-х років;

-                   Олегу Ольжичу, поету, археологу, члену ОУН;

-                   Олені Телізі, поетесі, члену ОУН;

-                   Євгенові Коновальцю та Андрію Мельнику, полковникам Армії УНР, засновникам УВО та ОУН;

-                   Дмитру Мирону - Орлику, ідеологу ОУН, голові Проводу ОУН на східних землях;

-                   Симону Петлюрі, Головному отаману Армії УНР, Голові Директорії УНР;

-                   Павлові Чубинському, етнологу, поету, автору слів державного гімну.

 

Свято Героїв 23 травня започатковане у 1941 році Організацією Українських Націоналістів. Оунівці наголошували, що у травні загинули засновник і провідник ОУН Євген Коновалець, ідеолог державної самостійності України Микола Міхновський, керівник української національно-визвольної боротьби 1917-1921 роках Симон Петлюра.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.