Білорусь не вважає війну з Наполеоном "Вітчизняною"

В Білорусії будуть організовані пам'ятні заходи з нагоди 200-річчя війни наполеонівської Франції проти Російської імперії 1812 року.

Про це повідомляє "Регнум" із посиланням на МЗС Білорусі.

"В цьому році виповнюється 200 років з часу подій війни 1812 року і битви на річці Березині. На території нашої країни відбулися найдраматичніші події тих часів, які потягли за собою численні жертви серед військових різних країн і цивільного населення, - йдеться в повідомленні МЗС.

За словами білоруських дипломатів, пам'ятні акції покликані "стати символом поваги до спільного історичної спадщини, примирення на європейському континенті і закликом до консолідації спільних зусиль європейських країн зі збереження миру і стабільності".

Кульмінацією пам'ятних заходів у Білорусії стане міжнародна наукова конференція "Війна 1812 року і Білорусь" на базі Білоруського державного університету. Паралельно буде організовано мітинг-реквієм на місці битви на річці Березині та театралізована реконструкція цієї битви.

Тематичні заходи та експозиції, присвячені війні 1812 року, будуть включені в програми роботи центральних музеїв і бібліотек, Національної академії наук ".

При цьому влада Білорусії уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року".

В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.